ЗМІСТ
Ветеринарна морфологія та патологія
ДОМАШНИХ ЖИВОТНЫХ. МЕДИКО-ФИЛОСОФСКИЙ АНАЛИЗ
Вакулик В. В., Масликов С. Н., Ракитянский В. Н., Скляров П. Н., Сухин В. Н.
Аннотация:
Приведены результаты медико-философского анализа проблемы ветеринарной экологии в
контексте взаимоотношений человека с эксплуатируемыми животными. Анализируются
ветеринарные патологии, возникающие у животных в результате антропогенного воздействия.
Исследуемые морфофункциональные деструкции являются следствием избирательной
селекционной работы и возрастающей технологической нагрузки. Интенсификация
животноводства рассматривается как стресс-фактор, изнашивающий биологический ресурс
организма. Предложено понятие здоровья, как особого биологического состояния продуктивных
животных, позволяющего максимально эффективно их эксплуатировать. Предложен
дифференциальный подход к профилактике и лечению животных с учетом видовых и породных
особенностей, их продуктивных качеств и технологического обслуживания
Экологические деструкции, антропогенное влияние, продуктивность, здоровье
продуктивных животных, ветеринарный контроль и коррекция
Еверт В. В.
Анотація:
Встановлений комплекс патоморфологічних змін у печінці свиней при цирковірусній інфекції (синдромі мультисистемного виснаження) свідчить про багатоступеневий характер змін, що залежать від стадії розвитку інфекційного процесу, реактивності організму та варіюють від дистрофічних процесів та незначних лімфоцитарних інфільтратів паренхіми органа до тяжких некробіотичних змін гепатоцитів з масивними ділянками некрозу. У фазу ранньої активної інфекції основними патоморфологічними змінами є дистрофічні зміни гепатоцитів та помірна лімфогістіоцитарна інфільтрація. Фаза активної інфекції характеризується дискомплексацією паренхіми, активними дистрофічними та некробіотичними змінами гепатоцитів, формуванням дрібновогнищевих гранулем. У фазу пізньої інфекції виражене розростання сполучнотканинної строми із порушенням гістоархітектоніки печінкових часточок, масивна інтерсептальна лімфогістіоцитарна інфільтрація, деструкція жовчних протоків у ділянці портальних трактів
Цирковірусна інфекція, синдром мультисистемного виснаження, патоморфологічні зміни, печінка, свині
Мельник О. П., Гром К . І.
Анотація: У статті представлені порівняльні біоморфологічні дослідження скелету парних плавців деяких видів коропових риб (коропа звичайного, карася сріблястого, товстолобика строкатого та ляща). При виконанні роботи використовували класичні методи макроскопічних досліджень. Було виявлено, що скелет грудних та черевних плавців має свої структурні особливості у кожного дослідженого виду риб. Визначено м’язи, що діють на парні плавці зазначених видів риб. Встановлено ступінь розвитку окремих м’язів, а також м’язових груп
Біоморфологія, парні плавці, м’язи, скелет, коропові
Супрович Т. М.
Анотація: У статті наведені результати вивчення експресії антигенів класу I BoLA-системи у корів з клінічним і субклінічним проявом маститів, в етіології яких провідну роль відіграють бактерії родів Staphylococcus і Streptococcus. З появою молекулярно-генетичних маркерів виникла можливість прискорити темпи селекції. Сприйнятливість корів до маститів – генетично обумовлена ознака. Це спрямовує зусилля дослідників на пошуки генетичних маркерів асоційованих зі стійкістю або схильністю корів до маститу. В останні роки ведуться наполегливі пошуки асоціативного зв’язку між антигенами класу I BoLA-системи, алелями гена BoLA-DRB3 і наявністю в молоці Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae, які є головними збудниками захворювання молочної залози у корів. Бактеріологічне дослідження 180 проб молока від корів української чорно-рябої молочної породи з клінічним і субклінічним перебігом маститу дозволило встановити, що при гнійно- катаральних формах в етіології захворювання на представників родів Streptococcus і Staphylococcus припадає понад 52% від усіх виділених збудників. В етіології субклінічних форм маститів домінує Streptococcus agalactiae (30,2%). Staphylococcus aureus виділявся менше, але частота його виявлення досить значна – 23%. При дослідженні характеру розподілу «інформативних» антигенів класу I BoLA-системи у корів хворих гнійно-катаральними маститами, в етіології яких провідна роль належить Staphylococcus aureus було встановлено, що позитивний вплив на розвиток захворювання проявили антигени класу I BoLA-системи W19, A13 і А17. При дослідженні асоціативного зв’язку між «інформативними» антигенами та Streptococcus agalactiae встановлено, що вплив на розвиток патогенезу мають антигени W2, W15, A6 і A13
Мастит, антигени, українська чорно-ряба молочна порода, стафілокок, стрептокок
Сухін В. М., Чумак В. О., Скляров П. М., Вакулик В. В.
Анотація: Доведено, що збільшення поголів’я свиней супроводжується підвищенням частоти виникнення післяродових захворювань, але зникає виразна сезонність їхньої появи. Підвищення захворюваності свиноматок не супроводжується зрушеннями нозологічного профілю. Технологічні стресові чинники та факторні захворювання в умовах свинокомплексів значно більше впливають на частоту післяродових захворювань, ніж аліментарні фактори та мікроклімат в умовах невеликих свиногосподарств. Таким чином, для крупних та дрібних свиногосподарств необхідні різні підходи до профілактики та лікування післяродових захворювань
Свиноматки, післяродові захворювання, поширеність, сезонність
Фізіологія і біохімія тварин
Ефимов В. Г., Береза И. Р., Трощий К. С.
Аннотация: В статье представлены результаты определения референтного интервала содержания общего белка и белковых фракций в сыворотке крови поросят трёхпородного генотипа пьетрен- крупная белая ландрас (Ѕ:ј:ј) 25- 60- и 90-суточного возраста. Установлено, что показатели содержания общего белка, альбуминов и глобулинов существенно не изменяются с 25-ти до 60- тисуточного возраста, тогда как в 3-мес. у животных отмечены более высокие уровни всех показателей. Референтный интервал содержания общего белка, альбуминов и глобулинов у поросят изменялся в зависимости от возраста и составлял, соответственно: в 25 суток – 38,2-59,6 г/л; 18,8- 33,5 г/л и 12,5-21,2 г/л; в 60 суток – 36,6-53,9 г/л; 19,6-31,95 г/л и 8,3-28,3 г/л; в 90 суток – 43,6-71,4 г/ л; 19,4-41,0 г/л и 15,5-37,1 г/л
Референтный интервал, сыворотка крови, общий белок, альбумины, глобулины, поросята
Мікробіологія, вірусологія та біотехнологія у тваринництві та ветеринарній медицині
Алексєєва Н. В., Сосницький О. І., Шулешко О. О., Сідий А. С., Панченко О. А.
Анотація: Визначено епізоотичний стан щодо мікобактеріальних інфекцій тварин зоологічних колекцій. Провівши моніторинг благополуччя зоопаркових тварин на туберкульоз шляхом застосування інтрадермаотної туберкулінової проби та бактеріологічного дослідження матеріалу з об’єктів зовнішнього середовища (вольєрів і кліток) та проб фекалій, M. bovis не виявлено
Мікобактеріальні інфекції, зоопаркові тварини, епізоотологічне благополуччя, інтрадермальний тест, дослідження об’єктів зовнішнього середовища
Місніченко В. В., Шевченко Н. І., Мартинюк О. Г., Гавриленко А. В.
Анотація: Проаналізована ситуація в світі, і зокрема в Україні, щодо поширення емерджентних інфекцій. Встановлено, що в даний час ізольовано більше 180 таксонів емерджентних інфекцій, а в Україні найбільш напруженою є ситуація щодо африканської чуми (АЧС) та епідемічної діареї свиней (ЕДС). У даній ситуації необхідна розробка Національної концепції екологічної безпеки: програма моніторингу, прогнозування та контролю емерджентних хвороб
Біобезпека, емерджентні хвороби, африканська чума свиней, сказ, епідемічна діарея свиней
Гавриленко О. С.
Анотація: Наведено дані щодо оцінки ефективності специфічної профілактики пневмовірусної інфекції курей шляхом визначення титру специфічних антитіл до збудника пневмовірусної інфекції після щеплення живою та інактивованою вакцинами, а також у добових курчат, отриманих від нещепленого батьківського стада
Пневмовірусна інфекція курей, специфічна профілактика, курчата-бройлери, вакцини
Гулянич М. М., Недосєков В. В., Клейманов І. С.
Анотація: Проаналізовано ключові етапи технології виготовлення інактивованих вакцин проти інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби. Обґрунтовано способи та засоби здійснення кожного з технологічних етапів від накопичення вірусної сировини до контролю імуногенних властивостей інактивованої вакцини
Інфекційний ринотрахеїт ВРХ, виготовлення вакцини, інактивовані вакцина, герпесвірус ВРХ
Меженська Н. А.
Анотація: Проаналізовано міжнародний досвід з питань епізоотологічного розслідування спалахів захворювань. Дані аналізу свідчать про необхідність в Україні подальшого вдосконалення наявних методів збору і обробки даних про інфекційні захворювання на певних територіях з використанням сучасних інформаційно-аналітичних програм, на підставі яких можна буде прийняти рішення про профілактичні та / або вимушені заходи з контролю за хворобою в популяції тварин
Епізоотія, епізоотологічне розслідування, спалах, фактор ризику, робоча гіпотеза, модель розповсюдження
Морозова В. В., Северин Р. В., Пономаренко Г. В.
Анотація: Наведені дані з вивчення поширення та видового складу збудників дерматофітозів, виявлених при ураженнях шкіри собак і кішок на території міста Харкова
Собаки, кішки, видовий склад, збудники дерматофітозів
Недосєков В. В., Середа О. М.
Анотація: Парвовірусна інфекція м’ясоїдних вперше почала реєструватись у котів, починаючи ще з 1928 року отримавши назву панлейкопенія кішок, дещо пізніше еволюційно в 1976-78 роках відбулося переродження вірусу панлейкопенії з виникненням нової хвороби, яка почала вражати собак і отримала назву — парвовірусний ентерит собак, який з часом розповсюдився по всьому світу. До недавнього часу вважалось, що вірус парвовірусного ентериту собак не приносить ніякої шкоди котам, проте, протягом декількох останніх років, знову відбулося переродження вірусу, який проявляє здатність інфікувати кішок
Парвовірусна інфекція, панлейкопенія кішок, парвовірусний ентерит собак, поширення парвовірусної інфекції
Фурда І. Л., Недосєков В. В.
Анотація: Проведено аналіз системи контролю за репродуктивно-респіраторним синдромом свиней, описано послідовний процес знищення інфекції, комплексний підхід до викорінення хвороби в цілому
РРСС, інфекція, контроль, боротьба
Гігієна тварин, ветеринарно-санітарна експертиза, стандартизація, якість та безпека с.-г. продукції
Котелевич В. А., Згозінська О. А., Макаренко В. О.
Анотація: Проведено моніторинг показників безпеки молока і молочних продуктів, що надходили на дослідження в Житомирську регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини та районні державні лабораторії ветеринарної медицини впродовж 2012-2014 років. Встановлено, що основними причинами вибраковки молока і молочних виробів були незадовільні органолептичні та радіометричні показники, механічне і бактеріальне забруднення, фальсифікація, домішки молока від хворих на субклінічні мастити тварин, невідповідність за вмістом жиру, рівню кислотності, порушення термінів реалізації. Усі досліджені зразки були безпечними щодо вмісту хлорамфеніколу, сульфаметазину, нітрофуранів, стрептоміцину та тетрацикліну
Молоко, безпека та якість, антибіотики, інгібуючі речовини, бактеріальне обсіменіння
Скляр О.І., Скляр І. О.
Анотація: Показані результати дослідження впливу технології виробництва молока на його якість та безпечність. Встановлено, що технологія виробництва молока безпосередньо впливає на його якість та безпечність. При виробництві молока за інтенсивної технології кількість захворювань корів на субклінічний мастит не перевищувала межу в 12 % і навпаки, при виробництві за стійлово-табірного утримання, захворювання було вище у 2,2-2,4 рази. Результати дослідження показують, що захворювання корів на субклінічний масти і кількість соматичних клітин у збірному молоці чітко корелюються. Отже кількість соматичних клітин у молоці може бути показником його якості та безпечності
Соматичні клітини молока, субклінічний мастит, доїльні відра, доїльне обладнання, молочний шланг, «Мастидин»
Ткачук С. А., Ткачик Л. В., Овчарук М. В.
Анотація: Представлені результати дослідження показників якості та безпечності м’яса свинини залежно від типу відгодівлі свиней. Встановлена достовірна різниця між якісними показниками за вмістом вологи, сухих речовин, вологоутримувальною здатністю м’яса, молочної кислоти, білково-якісним показником і мікробіологічними та радіологічними показниками в свинині за різних типів відгодівлі
Якість, безпечність, свинина, типи відгодівлі
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин
Довгій Ю. Ю., Згозінська О. А., Побережець С. П.
Анотація: Проведені дослідження свідчать, про значні зміни показників гематологічного профілю в організмі собак, хворих на демодекоз. Причиною автори вважають вплив запальних процесів у тканинах, спричинених кліщем Demodex canis. При цьому зміни збоку клітин імунної системи найбільш яскраво виражені у тварин з генералізованою формою. У результаті біохімічних досліджень встановлено, що патологія печінки при локалізованій і генералізованій формах демодекозу є досить поширеною. Наявність печінкової недостатності вказує на необхідність включення гепатопротекторів до схеми лікування собак за демодекозу
Собака, кліщ, демодекоз, гематологічний профіль, локалізована форма, генералізована форма
Мельничук В. В., Юськів І. Д.
Анотація: Наведено результати експериментальних досліджень дезінвазійної активності хімічного засобу вітчизняного виробництва “Бровадез-плюс” за різних концентрацій та експозицій на неінвазійних яйцях Trichuris suis, отриманих з гонад самок гельмінтів. In vitro встановлено, що хімічний засіб володіє задовільними дезінвазійними властивостями щодо яєць трихурисів свиней (ДЕ – 71,73–82,6 %). Про припинення ембріонального розвитку та загибель яєць Trichuris suis дослідної культури свідчили наступні зміни: руйнування оболонки яйця, накопичення під оболонками пухирців повітря, загибель зародка на різних стадіях розвитку
Яйця, Trichuris suis, хімічний засіб, “Бровадез-плюс”, дезінвазійна ефективність
Пономаренко В. Я., Федорова О. В., Пасічник М. В.
Анотація: У статті розглядаються особливості діагностики демодекозу собак. Проведено аналіз даних наукової літератури, які стосуються сучасної діагностики демодекозної інвазії собак. Досліджено деякі аспекти епізоотичної ситуації з демодекозу собак у Харківському регіоні, з використанням акароскопічних і копроскопічних методів лабораторної діагностики та морфометричних досліджень різних стадій розвитку демодексів
Демодекоз, собаки, Demodex canis, Demodex injai, Demodex cornei, морфометрія, акароскопія, копроскопія
Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва
Гуменний В. Д., Микитюк В. В., Остапенко А. І.
Анотація: Цілеспрямована діяльність в напрямі набуття українською стороною членства в складі Європейської асоціації тваринників (EAAP), підвищення наукової активності та навчання молоді за пріоритетами європейського дослідницького простору (ERA-European Research Area), потреби впровадження виробництва якісних, безпечних і екологічних харчових продуктів та збереження генофонду тварин потребують повноцінного втілення українською стороною вимог Міжнародного комітету по обліку тварин (ICAR), актуалізації програм підготовки кадрів та моделей науково-методичного забезпечення скотарства
Європейська асоціація тваринників, європейський дослідницький простір, Міжнародний комітет по обліку тварин, збереження генофонду, харчова та екологічна безпека
Микитюк В. В., Рубан Н. О., Цап С. В., Оріщук О. С., Голубєв М. І.
Анотація: Вивчено вплив соняшникового лецитину на продуктивність та біохімічні показники крові молодняку гусей. Доведено, що введення соняшникового лецитину до раціону сприяє підвищенню продуктивності дослідної птиці, покращує середньодобові прирости, а також призводить до підвищення вмісту загального білка крові та зниженню холестеролу на 0,8–6,8 %
Молодняк гусей, лецитин, продуктивність, кров, біохімічні показники
Мусич О. И.
Аннотация: Проведены исследования влияния каротиноидных дрожжей на показатели качества яиц кур-несушек и их яйценоскость. Установлено, что каротиноидные дрожжи усиливают пигментацию желтка яиц, повышают количество каротиноидов, витамина А, а также повышают продуктивность кур-несушек, улучшают конверсию корма
Куры-несушки, каротиноидные дрожжи, яйця
Повод М. Г., Іжболдіна О. О., Луценко М. М., Грищенко С. М.
Анотація: Вивчені показники відтворювальних якостей свиноматок, за однакових умов утримання великими динамічними групами під час періоду поросності за необмеженої та нормованої годівлі. Встановлено, що із зростанням віку свиноматок нормована годівля за системою електронних кормових станцій сприяє більш високому прояву відтворювальної здатності свиноматок та тривалішому їх використанню. Нормована годівля свиноматок з використанням електронних кормових станцій порівняно з необмеженою годівлею із самогодівниць сприяє підвищенню багатоплідності на 4,4…36,4%, кількості поросят при відлученні у 28 діб на 3,7…33,3%, маси гнізда поросят в цьому віці на 3,4…32,5%. Встановлено підвищення показників відтворювальної здатності свиноматок за різних умов годівлі до третього опоросу та її зниження за необмеженої годівлі під час четвертого на 9,7% (р<0,05), та п’ятого на 26,5% (р<0,001) порівняно з третім. Тоді як за нормованої годівлі з допомогою кормових станцій цей показник продуктивності залишався стабільним
Свиноматка, опорос, багатоплідність, великоплідність, порося, годівля, кормова станція, умови утримання
Рябініна О.В.
Анотація: Розроблено та проведено випробування двох експериментальних пристроїв для очищення вентиляційних викидів пташника від шкідливих газів. В основу роботи одного пристрою покладено принцип дії хімскрубера, іншого – біофільтру. Як реагенти у хімскрубері використовувалися 0,5 % розчин оцтової кислоти та простий гранульований суперфосфат. У біофільтрі як фільтруючі матеріали використовувалися листяний перегній та перегній пташиного підстилкового посліду, які періодично оброблялися мікробіологічним препаратом «Ембіонік К». За результатами випробувань, перший пристрій дав змогу зменшити вміст аміаку в викидному повітрі в середньому в 2,6 раза, вуглекислого газу в 1,2 рази, другий пристрій давав змогу зменшити вміст аміаку в 2,3 раза, проте вміст вуглекислого газу при цьому збільшувався в 1,1 раза. За рахунок хімічного та мікробіологічного зв’язування аміаку вентиляційних викидів, вміст азоту в біофільтрувальних матеріалах після 1000 годин використання збільшився на 2,2–2,5%, в суперфосфаті після використання протягом 100 годин у хімскрубері вміст азоту становив 2,6 %
Пташник, вентиляція, шкідливі гази, очищення газів, хімскрубер, біофільтр