Наукова діяльність відділу:
- проведення моніторингових досліджень щодо інвазійних хвороб в умовах тваринницьких і птахівничих господарств України, з’ясування видового складу збудників паразитозів;
- формування превентивної системи антгельмінтних заходів за видами промислових тварин.
Відділ здійснює свою наукову діяльність в межах наукової тематики «Закономірності морфогенезу та структура органів гемо- і лімфопоезу тварин у нормі, патології та за впливу екзогенних чинників», керівник – к.вет.н., доцентка Лєщова Марина Олександровна.
Основні напрямки роботи відділу:
Патоморфологічні дослідження:
- встановлення патологоанатомічного діагнозу;
- визначення причини загибелі тварин (основне захворювання, супутнє, конкуруюче, фонове та ін.);
- співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозу для призначення адекватного лікування або його корекції;
- встановлення патоморфологічних змін в окремих органах тварин;
- патоморфологічний моніторинг стану органів і систем продуктивних тварин за промислових технологій вирощування;
- патолого-гістологічний діагноз новоутворення;
- визначення свіжості, якості заморожування і посолу м’яса, а також кількісного та якісного складу м’ясних продуктів, їх фальсифікацій та порушень рецептури (мікроструктурні дослідження).
Паразитологічні дослідження:
- виявлення інвазійних елементів;
- встановлення видів збудників, які є причиною ряду функціональних порушень органів чи систем організму або й загибелі тварин;
Сучасні методи імунобіологічних досліджень (ІФА та ПЛР) дозволяють з високою достовірністю виявити наявність антигенів чи антитіл паразитів за відсутності помітних клінічних ознак захворювання.
Імуногістохімічні та імуноцитохімічні дослідження:
- виявлення (якісне і кількісне) антигенів збудника, їх розподіл в органах і тканинах хворих тварин;
- виявлення виду патологічного процесу в досліджуваних тканинах та встановлення патогістологічного діагнозу;
- цитологічна та гістологічна оцінка характеру і ступеня ураження органів і тканин для діагностування новоутворень та для оптимізації відбору зразків для ПЛР-аналізу та імуноблотингу;
- визначення свіжості, заморожування, посолу, кількісного та якісного складу м’яса і м’ясних продуктів, фальсифікації та порушення рецептури (мікроструктурні дослідження).