Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні аспекти біології тварин, ветеринарної медицини та ветеринарно-санітарної експертизи» (22-23 травня 2019 р, м. Дніпро)
ІІІ Міжнародна науково-практична конференція
Програма III Міжнародної науково-практичної конференції викладачів і студентів “Актуальні аспекти біології тварин, ветеринарної медицини та ветеринарно-санітарної експертизи” 16-18 травня 2018 р, м. Дніпро
Матеріали IІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні аспекти біології тварин, ветеринарної медицини та ветеринарно-санітарної експертизи” (16-18 травня 2018 р, м. Дніпро)
2017 Т5. №2
Програма конференції
Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні аспекти біології тварин, ветеринарної медицини та ветеринарно-санітарної експертизи” (1-2 червня 2017, м. Дніпро)
ТИТУЛ
Ветеринарна морфологія та патологія
Профілактика шлунково-кишкових хвороб у спортивних коней за впливу фітодобавки “Гастроацид”
П.П. Антоненко, О.В. Приходько
Анотація: Наведено дані щодо профілактики шлунково-кишкових хвороб коней, зокрема колік за впливу фітодобавки “Гастроацид”. Встановлено зменшення середньої маси і концентрації гемоглобіну в еритроцитах на 6,3% та гематокритної величини на 20%, лейкоцитів на 18,5%. Підвищення рівня загального білку на 22% у тому числі альбумінів на 13,5% і зниження глобулінів на 13,1%, АлАТ на 11,6%, сечовини на 13,5% та підвищення вмісту глюкози на 18,4% і активності АсАТ на 2,23%. Крім того, відмічають покращення загального стану(працездатність),обміну речовин та функції печінки і шлунково-кишкового тракту.
Ключові слова: фітодобавка; “Гастроацид”, шлунково-кишкові хвороби, спортивні коні.
Вплив гепатопротекторів на продуктивність свиноматок
О.В. Корнієнко, В.Г. Єфімов
Анотація: Метою роботи було вивчити продуктивність свиноматок основного стада і отриманих від них поросят за впливу гепатопротекторів. Дослідження проводилися на свиноматках породи велика біла різного віку та опоросу. Для проведення дослідження сформовано 3 групи за принципом аналогічних груп по 40 тварин в кожній, дві з яких дослідні, а 3-я – контрольна. В експериментальний період використовували два комерційних гепатопротектори. Кожен препарат задавали за 30 днів до опоросу, протягом 7 днів, один раз на добу зранку під час годівлі в дозі 50 мл кожній тварині. Повторне згодовування здійснювали відразу після постановки свиноматок в цех опоросу в такій же кількості днів та в аналогічній дозі. Встановлено, що застосування гепатопротекторів призводить до підвищення продуктивних показників свиноматок, що виявляється зростанням кількості народжених поросят, підвищенням їх приростів та збереженості.
Ключові слова: свиноматки; поросята; продуктивність; гепатопротектори.
Дистанційно-безконтактна та неінвазійна діагностика патологічних процесів у гонадах самців дрібних тварин
С.В. Науменко
Анотація: Наведена інформація про розробку методики ультрасонографії та термографії для визначення функціонального стану, підтвердження чи виключення патологічних процесів у сім’яниках тварин. Встановлено залежність клінічного стану псів і кролів, морфо-функціонального стану сім’яників та показників ультрасонограм і теплограм. Ультрасонографія та теплографія можуть бути використані для оцінки функціонального стану сім’яників та превентивної діагностики андрологічних захворювань. Виведені математичні показники можуть слугувати алгоритмом для комп’ютерних програм, що дасть змогу проведення комп’ютерного моніторингу при визначенні репродуктивної здатності самців.
Ключові слова: кролі; пси; ультрасонографія; термографія; сім’яники; ендоструктура гонад.
Концентрація колостральних імуноглобулінів у молозиві овець залежно від стану фетоплацентарного комплексу
І.О. Островерхова
Анотація: Проаналізовано вплив стану фетоплацентарного комплексу на фізіологічні процеси у молочній залозі, а саме, на концентрацію колостральних імуноглобулінів у молозиві. Визначено зв’язок показників морфо-функціонального стану фетоплацентарного комплексу у овець та показників концентрації колостральних імуноглобулінів. Дослідження показали, що загальна площа ворсинчастого хоріону в контрольній групі була меншою на 13,9%, ніж в дослідній, маса плаценти – на 28,17 %, маса новонароджених – на 48,3%, вміст імуноглобулінів в молозиві – на 30,15%. При цьому кількість котиледонів достовірно не відрізнялося в обох групах.
Ключові слова: фетоплацентарний комплекс; колостральні імуноглобуліни; молозиво, котиледони; хоріон; колострометрія; вівці; плацента; новонароджені ягнята.
Ефективність оперативного і консервативного лікування несправжньої вагітності у сук
В.В. Самойлюк, А.А. Герасімова
Анотація: Визначено породну і вікову схильність до несправжньої вагітності, а також ефективність її лікування у сук. Проведена диференціальна діагностика від вагітності з використанням ультразвукової діагностики. Тварин з діагнозом несправжня вагітність розділено на дві дослідних і одну контрольну групи. В першій дослідній групі лікування проводили комплексно. До схеми лікування першої дослідної групи входили амоксицилін, бромокриптин, церукал і фітосед. До схеми другої дослідної групи входила гістерооваріоектомія і амоксицилін. В третій, контрольній групі, тваринам вводили амоксицилін. Встановлено, що несправжня вагітність частіше реєструється у такс і йоркширських тер’єрів у віці від 3 до 10 років, що в середньому складає 6 років. Частіше несправжня вагітність реєструється через 1,5–2 місяці після останньої тічки. Феномен несправжньої вагітності характеризується фізіологічними і психологічними проявами. Основними клінічними симптомами є набряк і виділення з молочних залоз молока, збудження, а також поводження властиве для вагітної самки. Рідше спостерігали втрату координації рухів, анорексію і м’язовий тремор. Встановлено, що комплексний метод лікування з застосуванням бромокриптину, фітоседу, амоксициліну, церукалу і дієти є ефективним. Під час лікування несправжньої вагітності шляхом гістерооваріоектомії встановлено, що проводити оперативне втручання в період лактації не можна, а слід дочекатися її припинення. У сук, стерилізованих в період лактації, молочна залоза тривалий час була з ознаками набряку і з сосків в незначній мірі виділялося молоко. У тварин, яких оперували через два тижні і місяць після припинення лактації, за період спостереження (один рік) несправжньої вагітності не було відмічено. Не спостерігалася несправжня вагітність і у тварин які були запліднені у наступну тічку. Встановлено, що оваріогістероектомію під час несправжньої вагітності не слід застосовувати в період лактації, а консервативне лікування необхідно проводити комплексно, що може забезпечити швидку нормалізацію стану тварини.
Ключові слова: несправжня вагітність; дослідна група; молочна залоза; лікування; лактація.
Перспективи використання нанопрепарату “Каплаестрол+OV” у ветеринарній репродуктології
С.Я. Федоренко, П.М. Скляров, О.В. Хірна
Анотація: Визначено ефективність та перспективи використання нанопрепарату “Каплаестрол+OV” у ветеринарній репродуктології. Встановлено, він є ефективним за застосування його у схемах терапевтичних та превентивних заходів за репродуктивних патологій продуктивних тварин, зокрема у способі нормалізації структури і функції фето- плацентарного комплексу та підвищення потенціалу розвитку новонароджених і програмах терапії самок з гонадодистрофією та гіпогонадизмом, а отже може бути рекомендованим для практики ветеринарної медицини.
Ключові слова: репродуктивні патології; нанопрепарат “Каплаестрол+OV”; терапевтичні та превентивні заходи.
Ефективність використання Бускопан композитум Берингер Інгельхайм за метеоризму кишечнику кролів
М.М. Шкваря, Р.В. Страшко
Анотація: Встановлено, що найвищий лікувальний ефект 90% був у дослідній групі, яку лікували Бускопаном тоді, як у контрольній групі, відсоток одужання становив 70% (Но-шпа). Тривалість лікування кролів, хворих метеоризмом кишечнику склала в середньому 5 діб у дослідній групі та 7 дібу контрольній. Рекомендовано кролям за метеоризму кишечнику внутрішньомʼязово вводити Бускопан композитум Берингер Інгельхайм у дозі 0,1 мл/кг 2–3 р.д. протягом 5 діб; внутрішньо метронідазол у дозі 10 мг/кг 2 р.д., неоміцину сульфат 50 мг/кг 2 р.д. Після курсу антибіотикотерапії використати біфідумбактерин ‒0,5 дози на тварину 2 рази на добу протягом 20 діб. Рекомендовано господарствам повністю вивести із раціону капусту, моркву, буряки та інші соковиті корми. На їх місце вводити грубі корми.
Ключові слова: метеоризм; кролі; бускопан; метранідазол; но-шпа.
Ефективність комплексного лікування у собак за гепаторенального синдрому
Н.М. Шульженко, Г.П. Рябік
Анотація: Визначена терапевтична ефективність комплексного лікування у собак за гепаторенального синдрому. Встановлена позитивна динаміка біохімічних показників крові у собак за гепаторенального синдрому, особливо каталітична активність органоспецифічних ферментів, за комбінованої терапії із застосуванням препаратів гепатопротекторної дії (глутаргін, гепатоджект) та нефропротекторів (канефрон) у комплексі з регідратаційною терапією та протимікробними (ампіцилін) засобами.
Ключові слова: собаки; гепаторенальний синдром; гепатопротектори; нефропротектори.
2017 Т5. №1
ТИТУЛ
Оглядові статті
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРАЗНОЇ ЛАНЦЮГОВОЇ РЕАКЦІЇ В ЛАБОРАТОРНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ЛЕПТОСПІРОЗУ
Антонік І.І., Кучерявенко О.О., Уховський В.В., Пискун А.В., Мишастий В.М., Степна О.О., Дяченко Г.В, Мельниченко О.М.
Анотація:
Наведено аналіз сучасних інформаційних даних наукової літератури, щодо одного з найсучасніших ефективних методів молекулярної ПЛР діагностики (полімеразна ланцюгова реакція) лептоспірозу. Представлено можливості підвищення ефективності лабораторної діагностики та лікування лептоспірозу за допомогою сучасних молекулярно-генетичних методів, зокрема використання методу ПЛР у тваринництві. Обговорені напрямки збільшення ефективності методу, зокрема, шляхом виявлення геномних елементів. Даний метод діагностики дозволяє специфічно концентрувати в сотні разів ділянку ДНК збудника захворювання в досліджуваному зразку, що дає можливість своєчасно встановити діагноз, спрощує лабораторну діагностику виявлення лептоспірозу в перші дні виникнення захворювання. Встановлено необхідність удосконалення ефективного методу лабораторних методів з подальшим їх використанням на практиці.
Ключові слова: лабораторна діагностика, лептоспірози, полімеразно-ланцюгова реакція.
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О РОЛИ СЕЛЕНА В ПИТАНИИ ПТИЦЫ
Мусич О. И.
Аннотация:
Согласно современным представлениям биологическая роль селена, в первую очередь, определяется его антиоксидантными, иммуномодулирующими, противовирусными свойствами. Селен принимает участие в клеточном дыхании, окислении жирных кислот, синтезе стероидов, участвуя в синтезе кофермента А, влияет на проницаемость клеточных мембран, резистентность эритроцитов. Ключевые слова: глютатионпероксидаза, куры-несушки, селенметионин
МІЖНАРОДНА ВЕТЕРИНАРНА МОРФОЛОГІЧНА НОМЕНКЛАТУРА
Хомич В. Т., Гаврилін П. М., Бублик О. О.
Анотація:
Ветеринарна морфологія об’єднує анатомію, гістологію та ембріологію свійських ссавців і птахів. У зв’язку з цим, спеціалісти-морфологи країн світу у своїй роботі повинні користуватись відповідними номенклатурами (термінами), які затверджені Всесвітньою асоціацією ветеринарних анатомів. В Україні опублікована тільки анатомічна номенклатура, а інші (гістологічна, ембріологічна) відсутні. Запропоновано організувати в нашій країні комітет для підготовки і видання ветеринарної морфологічної номенклатури.
Ключові слова: анатомія, ветеринарія, гістологія, ембріологія, морфологія, номенклатура, птахи, ссавці.
Ветеринарна морфологія та патологія
ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕАТОТИМПАНАЛЬНОЇ НОВОКАЇНОВОЇ БЛОКАДИ В СИСТЕМІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ЗОВНІШНІХ ГНІЙНИХ ОТИТІВ У КІШОК
Самойлюк В. В., Волоконська В. С.
Анотація: Встановлено, що захворюваність кішок на зовнішній отит має певну сезонність, вона частіше реєструється у весняний і осінній періоди, що у складає 34,1% і 29,8% відповідно. Нижча захворюваність спостерігається у літній – 17,0 %, і зимовий – 19,1 % періоди. Гнійний зовнішній отит у кішок частіше перебігає з гіперемією зовнішнього слухового проходу – 80,8 %, болючістю під час пальпації основи вуха – 74,4 % та супроводжується виділенням ексудату – 70,2%. Рідше зустрічаються гіпертрофія шкіри зовнішнього слухового проходу – 14,9 %, його набряк – 51,1% і виразки слухового проходу – 12,8 %. Перебіг гнійних зовнішніх отитів у кішок супроводжується підвищенням ШОЕ і лейкоцитозом, а також моноцитомом і еозинофілією. Через 10 діб після початку лікування у тварин дослідних груп на відміну від контрольної, ці показники були в межах норми, що свідчить про ефективність меатотимпанальної новокаїнової блокади. Комплексне лікування кішок під час гнійного зовнішнього отиту з використанням даної блокади забезпечує більш інтенсивну регенерацію тканин у зовнішньому слуховому проході та призводить до повного і швидкого одужання тварин, що підтверджується нормалізацією гематологічних показників. Вже після першої новокаїнової блокади набряк і почервоніння зовнішнього слухового проходу значно зменшується, а після трьох блокад – фактично не проявляється.
Ключові слова: захворюваність, зовнішній отит, кішки, комплексне лікування, меатотимпанальна новокаїнова блокада, отит.
ВПЛИВ ПРОБІОТИКА “ВЕТОМ 2” НА ПОКАЗНИКИ ПРИРОДНЬОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ТЕЛЯТ
Сентюрін В.В., Комшелюк Р.А.
Анотація: В дослідах на телятах у виробничих умовах випробувано пробіотичний препарат “Ветом 2”. Після його застосування в крові телят відбувається достовірне підвищення кількості лейкоцитів, еритроцитів і гемоглобіну в межах фізіологічної норми. Препарат позитивно впливав на природну резистентність тварин. Після введення препарату разом з підвищенням вмісту загального білка в сироватці крові зростало процентне співвідношення γ-глобулінів, до складу яких входять захисні білки, в тому числі імуноглобуліни. Застосування пробіотика стимулювало ріст фагоцитарної активності нейтрофілів, фагоцитарного числа, а також бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові. Оптимальною виявилося застосування препарату впродовж 5 діб один раз на добу в дозі 75 міліграм на 1 кг маси тіла тварини.
Ключові слова: бактерицидна активність сироватки крові, вміст загального білка, лізоцимна активність сироватки крові, природна резистентність організму, пробіотик “Ветом 2”, телята, фагоцитарна активність нейтрофілів, фагоцитарне число, фракції білка.
Молекулярно-генетичні методи досліджень
ПОЛІМЕРАЗНА ЛАНЦЮГОВА РЕАКЦІЯ В ЛАБОРАТОРНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ГЕРПЕСВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ КОНЕЙ ПЕРШОГО ТИПУ
Радзиховський М. Л., Бегас В. Л., Нікітін О. А.
Анотація: Розроблена методика постановки полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі для діагностики герпесвірусної інфекції коней першого типу та порівняно її з іншими діагностичними тестами. Підібрано оптимальні параметри проведення полімеразної ланцюгової реакції для виявлення герпесвірусу коней 1 типу. Порівняння результатів діагностичних тестів: реакції затримки гемаглютинації, реакції дифузійної преципітації та полімеразної ланцюгової реакції, показало співпадіння як позитивних, так і негативних проб між собою. Деяка розбіжність в результатах реакції затримки гемаглютинації та реакції дифузійної преципітації полягає в неодночасному утворенні гемаглютинуючих та преципітуючих антитіл.
Ключові слова: герпесвірус другого типу, герпесвірусні інфекції, герпесвірус першого типу, коні, полімеразна ланцюгова реакція, ринопневмонія.
Мікробіологія, вірусологія та біотехнологія у тваринництві та ветеринарній медицині
ЕФЕКТИВНІСТЬ АУТОІМУННОЇ ТА ІМУНОСТИМУЛЮЮЧОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПАПІЛОМАТОЗУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У СОБАК
Самойлюк В.В., Міщанчук М.В.
Анотація: Встановлено, що папіломатоз ротової порожнини частіше реєструється у собак віком від 1 до 5 років. У деяких випадках захворювання проходить без проведення лікування в терміни до 6 місяців. Лікування папіломатозу у собак анфлуроном є ефективнішим, ніж застосування аутоімунного тканинного препарату з папілом, що викликає зникнення лише їх частини. Через два тижні після початку імунотерапії кількість еритроцитів збільшується на 11,3 %, лейкоцитів – на 17,2 % та гемоглобіну – на 13,5 %. Комплексний метод лікування папіломатозу має більш виражений стимулюючий вплив на резистентність і ступінь імунологічного захисту собак ніж окреме застосування анфлурону і аутоімунного тканинного препарату, що підтверджується гематологічними показниками. Кількість еритроцитів в даній дослідній групі через 2 тижні після початку лікування збільшилася на 11,6 %, лейкоцитів на 33,3 % і гемоглобіну на 15,1 %. Комплексний метод лікування папіломатозу з використанням анфлурону і аутоімунного тканинного препарату з папілом є ефективним і може використовуватися для лікування даного захворювання. Цей метод призводить до скорочення термінів одужання.
Ключові слова: анфлурон, аутоімунний препарат, гематологічні дослідження, папілома, папіломатоз ротової порожнини, собаки.
ПІДБІР КРІОПРОТЕКТОРНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ЛІОФІЛІЗАЦІЇ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТНОГО ЗРАЗКУ АНТИРАБІЧНОГО ІМУНОГЛОБУЛІНУ З СИРОВАТКИ КРОВІ КРОЛІВ
Мазур Н.В., Полупан І.М., Недосєков В.В.
Анотація: Надано результати підбору середовищ для ліофілізації стандартного зразку антирабічного імуноглобуліну із врахуванням їх кріопротекторних властивостей. Встановлено, що середовище № 2 є найбільш придатним для ліофілізації антирабічного імуноглобуліну – падіння антирабічної активності після висушування склало 12,8 – 18,4 %, при застосуванні середовищ № 1 і 3 – на рівні 16,2 – 23,2 %, залежно від методу оцінки. Середовища № 4 – 6 володіли недостатніми кріопротекторними властивостями.
Ключові слова: антирабічний імуноглобулін, кріопротекторне середовище, ліофілізація, стандартний зразок.
Зоотехнія
РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОЩУВАННЯ РЕМОНТНИХ СВИНОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ
Карлова Л. В.
Анотація: Встановлені показники росту і розвитку молодняку свиней великої білої породи у фермерському господарстві “Агромир” Нікопольського району Дніпропетровської області. На групі ремонтних свинок великої білої породи в кількості 65 голів визначені показники їх росту за динамікою живої маси у 2, 4 та 6 місяців, а також середньодобові, відносні та абсолютні прирости в основні періоди вирощування. У свиноматок-першоопоросок проаналізовані показники продуктивності. Встановлено, що жива маса та її прирости ремонтних свинок відповідали встановленим стандартам породи. Аналізуючи показники продуктивних якостей встановлено, що середня багатоплідність 65 голів свиноматок становить 10,75±0,981 поросят, маса гнізда при народженні – 12,8±2,47 кг, маса гнізда при відлученні – 212,8±10,63 кг. Ці показники є головними при врахуванні ефективності виробництва свинини в господарстві.
Ключові слова: багатоплідність, маса гнізда, приріст живої маси, продуктивні якості, ріст, ремонтні свинки, розвиток.
ВИКОРИСТАННЯ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ “КАЛЬФОСТОНІК” ТА ГРУМІНГУ В КОНЯРСТВІ
Лесновська О.В., Диннікова К.Д.
Анотація: Встановлена ефективність використання кормової добавки “Кальфостонік” та грумінгу молодняку напередодні щорічних випробувань. Дана кормова добавка та грумінг сприяє підвищенню обмінних процесів в організмі коней, стимулює їх скакові та стрибкові рефлекси, сприяє швидкій нормалізації показників стану здоров’я, підвищує витривалість та швидкість при подоланні різних видів та довжини дистанцій.
Ключові слова: грумінг Full Clip, кормова добавка “Кальфостонік”, тренінг коней.
ВПЛИВ АДАПТАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ НА ЇХ ТЕХНОЛОГІЧНІ ЯКОСТІ
Пришедько В.М.
Анотація: Встановлений вплив адаптаційної здатності корів української червоної молочної породи на їх технологічні якості. Адаптаційну здатність тварин визначено шляхом оцінки інтенсивності гальмування рефлексу молоковіддачі при зміні умов доїння. Первісток розподілено на чотири типи стресостійкості і вивчено основні параметри молоковиведення. Установлено, що кращими ознаками технологічності володіли корови першого типу стресостійкості, які переважали ровесниць другого, третього та четвертого типів за параметрами молоковиведення на 2,98–90,57 %, тобто вони виявилися адаптованішими до технології машинного доїння. Таким чином, в селекційній роботі при відборі перевагу потрібно надавати тваринам з високою адаптаційною здатністю.
Ключові слова: адаптаційна здатність, корови-первістки, параметри молоковиведення, стресостійкість, технологічні якості.
Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва
ВПЛИВ ФІТОПРЕПАРАТІВ ТА СЕЛЕНІТУ НАТРІЮ НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРЕЙ-НЕСУЧОК
Ковальова І. В., Антоненко П. П.
Анотація: Наведено дані щодо впливу кормових фітодобавок “Фітопанк”, “Фітохол” та селеніту натрію в період інтенсивної яйцекладки курей-несучок. Встановлено підвищення гемоглобіну крові від 13,3 до 18,1 %; кількості еритроцитів від 6,3 до 15,3 %, а також покращення загального стану і обміну речовин та споживання корму.
Ключові слова: гематологічні показники, кров, кури-несучки, селеніт натрію, “Фітопанк”, “Фітохол”.
МОРФОЛОГІЧНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПЕРЕПЕЛИНИХ ЯЄЦЬ І ВИВОДИМІСТЬ ПТАШЕНЯТ ЗА ВПЛИВУ ПРОБІОКОРМОДОБАВКИ “ПРОПОУЛ ПЛВ”
Півторак Я. І., Поврозник Г. В., Цап С. В.
Анотація: Матеріали науково-практичної публікації відображають ефективність використання пробіотичної кормової добавки “ПРОПОУЛ ПЛВ” у годівлі перепелів яєчного напрямку продуктивності, вплив якої на морфопродуктивні та якісні показники перепелиних яєць і виводимість молодняку недостатньо вивчені. Дослідження проведено на перепелах у ТзОВ “БАРКОМ”. Кормова добавка вводилася у склад комбікорму з розрахунку 4 г, 6 г та 8 г на 100 г суміші за масою, перша контрольна, друга, третя, четверта дослідні. Встановлено, що згодовування з комбікормом кормової добавки “ПРОПОУЛ ПЛВ” позитивно вплинуло на морфопродуктивні показники перепелиних яєць. Маса білка і жовтка в третій та четвертій групах вища, кращі і показники міцності шкаралупи, що є важливо при оцінці товарності, а також кількості стандартних яєць.
Аналогічна картина спостерігалася і за якісними показниками такими, як вміст у жовтку яєць глікогену, каротиноїдів, вітаміну А. Позитивну оцінку отримали і результати інкубації, особливо це стосується виводимості перепелят, результати якої дають підставу стверджувати про доцільність використання пробіокормодобавки “ПРОПОУЛ ПЛВ” у годівлі перепелів.
Ключові слова: виводимість, годівля, кормова добавка “ПРОПОУЛ ПЛВ”, маса яєць, жовтка, білка, шкаралупи, перепели, результати інкубації.
Гігієна тварин, ветеринарно-санітарна експертиза, стандартизація, якість та безпека с.-г. продукції
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА ЯКОСТІ ВОДИ В ТВАРИННИЦТВІ: НОРМАТИВНО- ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Оріщук О.С., Милостивий Р.В., Рубан Н.О., Тихоненко В.А.
Анотація: Проведо аналіз безпеки та якості складу води, що використовується для напування тварин у господарствах за різними нормативно-правовими аспектами. Представлено санітарно-гігієнічну оцінку джерел водопостачання, проаналізовано санітарно-гігієнічні показники безпечності та якості питної води.
Ключові слова: безпека і якість, ДСанПІН, ДСТУ, питна вода, хімічний склад води.
ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ ВМІСТУ НІТРАТІВ В ПРОДУКТАХ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ
Шевчик Р.С., Гарасімова А.М.
Анотація: Наведено результати експрес-метода дослідження вмісту нітратів портативним електронним екотестером “SOEKS”. “Нітратні” овочі і фрукти різних видів присутні в торгівельній мережі міста Дніпро. Найчастіше перевищення допустимої кількості нітратів виявляли в моркві і цибулі 68% і 71% відповідно, найменше таких випадків було при дослідженні яблук “Голден” – 2%.
Ключові слова: вміст нітратів, екотестер “SOEKS”, максимально допустимий рівень, овочі, фрукти.
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин
СЕЗОННА ДИНАМІКА МЕЛОФАГОЗУ ОВЕЦЬ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Алєксєєва Є. О.
Анотація: Наведено результати паразитологічних та клінічних досліджень щодо особливостей сезонної динаміки мелофагозу овець на території Полтавської області. Встановлено, що пік мелофагозної інвазії припадає на зимово-весняний період року зі спадом ступеню зараженості овець влітку. Максимальну екстенсивність інвазії встановлено у лютому-березні (ЕІ – 70–71,67 %), а інтенсивність інвазії – у квітні- травні (ІІ – до 212,21±3,14 екз. на тварині). Мінімальні показники ураженості овець виявлено у червні (ЕІ – 8,33 %) та липні (9,30±1,22 екз.). Ключові слова: вівці, мелофагоз, сезонна динаміка, екстенсивність, інтенсивність інвазії.
ПОКАЗНИКИ БІЛКОВОГО ОБМІНУ КРОЛІВ ЗА ПАСАЛУРОЗНОЇ ІНВАЗІЇ
Дуда Ю. В., Кунева Л. В., Христян О. П.
Анотація: Встановлено, що зміни вмісту загального білку крові та його окремих фракцій обумовлено різними причинами, зокрема наявністю патологічного процесу, що спричинений паразитуванням Passalurus ambiguus. В 1 г фекалій, відібраних від хворих тварин, знайдено 1100±373,92 яєць. Виявлено, що у вражених пасалурісами кролів вміст загального білку вірогідно підвищився на 40% (p<0,01) порівняно зі здоровими, переважно за рахунок глобулінів в 2,1 рази (p<0,01). Причому, спостерігалися вірогідне зниження альбумінів (p<0,001) у відсотках. Такий перерозподіл фракцій білку призвів до падіння на 53% (p<0,01) білкового коефіцієнту. У хворих на пасалуроз кролів реєстрували вірогідне збільшення вмісту альфа2-глобулінів, бета-глобулінів та гама-глобулінів у 2,4 рази (p<0,05), 5,7 рази (p<0,01) та 1,6 рази (p<0,01) відповідно. Зростання вмісту бета- та гама-глобулінової фракцій вказує на посилення як клітинної ланки, так і гуморальної ланки імунного захисту. Збудники Passalurus ambiguus викликали у крові кролів гіпоурікемію. Причини зниження рівня сечової кислоти в 6,4 рази (p<0,001) ймовірно обумовлені порушенням процесу утворення її в печінці на фоні підвищення виведення кислоти через кишечник і нирки.
Ключові слова: альбуміни, білковий обмін, глобуліни, нематодози кролів, пасалуроз, Passalurus ambiguus.
МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕМАТОД CHABERTIA OVINA
Євстаф’єва В. О., Аранчій Я. С., Сорокова В. В., Мельничук В. В., Сорокова С. С.
Анотація: Наведені результати визначення особливостей морфологічної будови та метричних показників гельмінтів виду Chabertia ovina, виділених з кишечників інвазованих овець. Встановлено, що диференційними ознаками хабертій є довжина та ширина статевозрілих самців та самок, особливості будови їх заднього та переднього кінця тіла, розміри стравоходу та ротової капсули, метричні показники довжини та ширини яєць, виявлених у порожнині матки самок Chabertia ovina.
Ключові слова: вівці, Chabertia ovina, морфологічні особливості, метричні показники.
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ КІЛЬКІСНОГО ПІДРАХУНКУ ЛИЧИНОК НЕМАТОД
Євстаф’єва В.О., Шендрик Л. І., Шендрик Х. М., Шендрик І. М., Гугосьян Ю. А.
Анотація: Представлено удосконалений метод кількісного підрахунку личинок нематод з використанням лічильної сітки, нанесеної на дно чашки Петрі. Визначено ефективність запропонованого способу порівняно із загальноприйнятою методикою за В. І. Орловим. Встановлено високу діагностичну ефективність удосконаленого кількісного методу за стронгілоїдозу та стронгілідозів коней.
Кючові слова: гельмінтоларвоскопія, діагностика, інтенсивність інвазії, стронгілідози, стронгілоїдоз.
ПАРАЗИТОЗИ КИШКОВОГО ТРАКТУ ЛИСИЦЬ (VULPES VULPES) СХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Люлін П. В., Федорова О. В.
Анотація: Проведено копроскопічне обстеження популяції лисиць. За результатами встановлена 97,8 % інвазованість лисиць паразитозами кишкового тракту (протозоозами, нематодозами та їх асоціаціями). Серед паразитозів кишкового тракту моноінвазії виявлено у 13,04 % випадків, асоціативних протозойно-нематодозних інвазій – у 41,3 %, асоціативних нематодозних інвазій – у 43,47 % від числа інвазованих тварин. Частіше реєструвались двокомпонентні інвазії – 47,82 %, рідше – три- та чотирикомпонентні (по 15,21 %), п’ятикомпонентні – 8,69 % випадків.
Ключові слова: лисиці, екстенсивність інвазії, інтенсивність інвазії, еймеріоз, цистоізоспороз, токсокароз, токсаскароз, анкілостомоз, унцинаріоз, трихуроз.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ СТРОНГІЛОЇДОЗУ М’ЯСОЇДНИХ
Шендрик Л. І., Акименко Т. С., Салабай В. Г.
Анотація: Наведено результати комплексних діагностичних досліджень за стронгілоїдозу собак. Найвищі показники інвазованості зафіксовані у цуценят віком до 3-х місяців – ЕІ–42,9%, ІІ–34,3±1,7 екз. яєць в 1 г фекалій. Основні клінічні показники – з тенденцію до зростання, залишались у межах фізіологічної норми. Гематологічні показники проявлялись зменшенням на 26,9 % кількості еритроцитів та зниженням на 24,8% вмісту гемоглобіну, збільшенням кількості лейкоцитів на 45,5% та еозинофілів у 1,9 раза. У сироватці крові хворих на стронгілоїдоз цуценят відбулось достовірне зниження загального білка на 26,6%, особливо альбумінової фракції, підвищилась у 1,5 раза концентрація загального білірубіну та активність ферментів АлАТ – у 2,4 і АсАТ – в 1,7 раза.
Ключові слова: діагностика, екстенсивність, епізоотологічні, паразитологічні, гематологічні методи досліджень, інтенсивність інвазії, собаки, стронгілоїдоз.
Фізіологія і біохімія тварин
ВМІСТ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН В КІСТКАХ КУРЕЙ КРОСІВ КОББ-500 ТА РОСС-308 РІЗНОГО ВІКУ
Єфімов В. Г., Кібальченко В. В., Завріна С. В., Співак М. В.
Анотація: Вивчено вікову динаміку вмісту мінеральних речовин у стегновій кістці курей м’ясного напряму продуктивності – кросів Кобб-500 та Росс-308. Для дослідження відібрано по 5 клінічно здорових курей кросів Кобб-500 (віком 82-, 156- і 312-діб) і Росс-308 (254-добового віку). У діафізарній частині стегнової кістки досліджували вміст мікро- та макроелементів. Встановлено, що, починаючи з 82-добового віку, у стегнових кістках курей спостерігається наростання концентрації кальцію, магнію, цинку і марганцю, що, напевне, пояснюється повним закінченням мінералізації кісток. Вміст заліза та міді в кістках поступово зменшується, а їх найнижчі значення відзначено у курей 254- і 312-добового віку, що пов’язується зі зниженням ролі кісток в кровотворенні та зменшенням у їх структурі органічного матриксу. Ключові слова: м’ясна птиця, кури, мінеральні речовини, вік, кістки.
Т.5., №1, 2017
2016 Т4. №4
ТИТУЛ
Оглядові статті
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ШТАМУ МІКОБАКТЕРІЙ (ТЕОРЕТИКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)
Ткаченко О. А.
Анотація:
Наведені матеріали багаторічних досліджень M. bovis свідчать про складність визначення штамових особливостей. Показано, що вона грунтується на біологічному циклі розвитку. Акцентовано на необхідності за визначення штаму, оцінювати біологічні властивості конкретної субкультури мікроорганізмів, особливо за динамічного біологічного циклу розвитку. Стверджується, що морфологічні форми певних стадій розвитку володіють специфічними біологічними властивостями, які впливають на штамові особливості.
Ключові слова: L-форми, біологічний цикл, дисоціація, мікобактерії, туберкульоз, штам.
Ветеринарна морфологія та патологія
ОСОБЛИВОСТІ ТОПОГРАФІЇ І МАКРОСТРУКТУРИ ОСНОВНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У КРОЛІВ М’ЯСНОГО НАПРЯМКУ ВИКОРИСТАННЯ (КРОС HYPLUS)
Гаврилін П. М., Гіберт І. І.
Анотація: Досліджено особливості топографії та макроструктури деяких соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів кролів м’ясного напряму використання (крос Hyplus). Встановлено, що лімфатичні вузли даного виду ссавців відносять до типу (групи) мононодозних одиничних вузлів. За характером локалізації соматичні лімфатичні вузли кролів відносять до одиничних вузлів, а вісцеральні утворюють лімфоцентри, які, представлені скупченнями кількох різних за формою і масою вузлів. Макроскопічно кожен лімфатичний вузол кролика має полярну структуру з двома основними зонами: випукла поверхня (місце входження аферентних лімфатичних судин) і ворітна впадина (з кровоносними і еферентними лімфатичними судинами). Маса лімфатичних вузлів у кроликів значно варіює, вона максимальна в брижових і підколінних лімфовузлах, та мінімальна в бронхіальних і пахових.
Ключові слова: кролі м’ясного напрямку використання, лімфатичні вузли, макроструктура, топографія.
Фізіологія і біохімія тварин
ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ ЗА ВПЛИВУ ГУМІЛІДУ
Грибан В. Г., Печений Є. А.
Анотація: Наведено результати досліджень щодо впливу препарату Гумілід на гематологічні та біохімічні показники крові корів української м’ясної породи 3–4-річного віку. Відмічено, що застосована біологічно
активна добавка мала позитивний вплив на показники крові, що проявилося у збільшенні кількості еритроцитів на 8,3 %, рівня гемоглобіну на 8,5 % та кольорового показника – на 10,6 %. Результати
біохімічних досліджень свідчать, що у тварин дослідної групи відмічено підвищення загального білка на 8,0 %, збільшення рівня сечовини та залишкового азоту на 7,2 та 5,2 % відповідно, зменшення рівня
креатиніну та азоту амінокислот на 5,2 та 13,1 %.
Ключові слова: біохімічні показники сироватки крові, гематологічні показники, кормова добавка, Гумілід, корови української м’ясної породи.
ВМІСТ МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН У ПЕЧІНЦІ ПЛЕМІННОЇ ПТИЦІ М’ЯСНИХ КУРЕЙ
Єфімов В. Г., Кібальченко В. В., Завріна С. В., Співак М. В.
Анотація: Визначено вміст мінеральних речовин у печінці племінної птиці м’ясних курей. Відібрано печінку від курей 82-, 156-, 312-добового віку (кросу Кобб-500) і 254-добового віку (крос Росс-308), де визначали вміст кальцію, магнію, міді, цинку, марганцю, заліза і кобальту методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії та загального фосфору – фотометричним методом. Встановлено, що стосовно вмісту окремих мікро- та макроелементів виявляються окремі закономірності, які характеризуються зменшенням рівня кальцію, міді і цинку на початку і піку яйценосності, збільшенням із віком вмісту заліза в печінці, а також зростанням концентрації фосфору.
Ключові слова: м’ясна птиця, кури, мінеральні речовини, печінка.
Гігієна тварин, ветеринарно-санітарна експертиза, стандартизація, якість та безпека с.-г. продукції
ПОРІВНЯННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН КОЗИНОГО МОЛОКА
Зажарська Н. М., Жарко Л. І.
Анотація: Порівняно ефективність визначення кількості соматичних клітин у козиному молоці різними методами. Досліджували соматичні клітини в індивідуальних пробах молока від 28 кіз на приладах “Соматос”, “SomaCount Flow Cytometer” та методом підрахунку в мазках, пофарбованих за Романовським-Гімза, Майн-Грюнвальдом і піроніном Y. При підрахунку клітин у мазках, пофарбованих будь-яким методом, не виявлено зразків з кількістю соматичних клітин до 100 тис/мл. При прямому підрахунку соматичних клітин у мазках козиного молока, пофарбованих будь-яким методом, виявляється більша кількість клітин, ніж за допомогою приладів. Розподіл діапазонів соматичних клітин схожий між різними методами фарбування мазків, що ще раз доводить точність методу прямого підрахунку клітин у мазках молока, хоч це більш трудомісткі методи, ніж апаратні. Для підрахунку соматичних клітин у козиному молоці за методом Прескота-Бріда пропонується фарбувати мазки методом Майн- Грюнвальда, тому що чітко зафарбовується цитоплазма та ядра соматичних клітин, а вартість барвників набагато менша ніж у методі з піроніном Y. Зі збільшенням кількості соматичних клітин підвищувалися показники жиру, але статистичної різниці не визначено. Також виявлено, що при зниженні вмісту білка в молоці температура замерзання підвищувалась.
Ключові слова: козине молоко, кількість соматичних клітин, мазки молока, жир, білок, температура замерзання, лактоза
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ БДЖОЛИНОГО ОБНІЖЖЯ З ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Застулка О. О., Солодка Л. О., Чала І. В.
Анотація: Проаналізовано 153 зразка бджолиного обніжжя, з яких 88 зібрано в лісостеповій зоні України впродовж 2013-2016 років: 31 шт. (2013 р.), 17 шт. (2014 р.), 17 шт. (2015 р.) та 23 шт. (2016 р.). Спеціалісти галузі кожного року збирають в лісостеповій зоні від 50 до 65 % зразків товарного бджолиного обніжжя. Показано, що вимогам ДСТУ 3127–95 “Обніжжя бджолине (пилок квітковий) і його суміші. Технічні умови” за такими показниками як масова частка флавоноїдів та кислотність 2 % водного розчину відповідають 32,3 % (2013 р.), 35,3 % (2014 р.), 35,3 % (2015 р.) та 34,8 % (2016 р.) партій товарного обніжжя з лісостепової зони (Черкаська, Вінницька, Хмельницька, Полтавська, Київська області). Середні значення фізико-хімічних показників в якісних зразках харчової добавки, зібраної в зоні Лісостепу України в 2013, 2014, 2015 та 2016 роках становили: вміст флавоноїдів – (6,89±0,99), (8,52±0,84), (5,75±0,6), (4,98±0,2) % відповідно; кислотність 2 % водного розчину – (4,98±0,06), (5,15±0,05), (5,02±0,15), (4,98±0,08) одиниць рН, відповідно.
Ключові слова: державний стандарт, кислотність 2% водного розчину, масова частка флавоноїдів, органолептичні показники, якісні партії товарного обніжжя.
Зоотехнія
ДОВІЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ВІДТВОРНА ЗДАТНІСТЬ КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ
Милостивий Р. В., Милостива Д. Ф., Прилуцька О. В., Вінницький В. В.
Анотація:
Встановлено, що середня тривалість лактаційного періоду в імпортних корів голштинської породи європейської селекції в природно-кліматичних умовах Придніпров’я залежно від походження становила лише 1148,5–1380,7 днів за значної тривалості міжотельного (474,3–540,3 днів) та сервіс-періоду (200,6 – 211,2 днів). Коефіцієнт відтворювальної здатності в корів данської і німецької селекції відповідно становив 0,7 та 0,8.
Ключові слова: голштинська порода, довічний надій, індекс адаптації, коефіцієнт відтворювальної здатності, корови, міжотельний період, сервіс-період.
ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ НА ДОРОЩУВАННІ ЗА РІЗНИХ УМОВ УТРИМАННЯ
Шпетний М. Б., Повод М. Г.
Анотація: Визначена ефективність дорощування поросят в сучасних станках із різним типом підлоги за дрібногрупового та великогрупового способу їх утримання. Встановлено, що вирощування поросят від відлучення до передачі на відгодівлю в дрібногрупових станках сприяло підвищенню кінцевої маси тварин на 1,8 кг, або 5,7 %, абсолютних приростів на 1,9 кг або 7,8 %, середньодобових приростів на 38 г, або 7,9%, оплати корму приростами – на 0,22 корм. од. або 8,7 % та покращенню збереженості поросят на 4%. При дорощуванні поросят великими групами збільшується кількість тварин, які мають кишково- шлункові та респіраторні захворювання.
Ключові слова: великогрупове утримання, дорощування, дрібногрупове утримання, збереженість, конверсія корму, порося, прирости.
Мікробіологія, вірусологія та біотехнологія у тваринництві та ветеринарній медицині
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ КОНЕЙ ПРИ УРАЖЕННІ ГЕРПЕСВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ
Дроботюк К. О.
Анотація: При дослідженні коней, що уражені моноінфекцією ГВК-І, моноінфекцією ГВК-ІІ, мікстінфекцією ГВК-І та ГВК-ІІ та серологічно здорових тварин встановлено, що при сумісному інфікуванні двома типами вірусу кількість лейкоцитів крові менша фізіологічної норми, що може свідчити про імуносупресивну дію вірусу. Виявлена підвищена кількість імуноглобулінів у крові тварин уражених ГВК-І та сумісним перебігом ГВК-І та ГВК-ІІ вказує на посилений синтез білкових фракцій у відповідь на інфекцію. Вперше у ветеринарії виявлена закономірність зростання печінкових трансаміназ у тварин інфікованих вірусом герпесу. Дослідження підтверджує вищу патогенність першого типу ГВК порівняно до другого типу.
Ключові слова: герпесвірусна інфекція, ГВК-І, ГВК-ІІ, ринопневмонія, вірусний аборт, трансамінази.
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин
ОСОБЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЕЙМЕРІОЗУ КРОЛІВ
Гавриліна О. Г., Колесник А. О.
Анотація:
З’ясовано показники екстенсивності та інтенсивності ураження кролів еймеріозом в умовах спеціалізованих та присадибних господарств Дніпропетровської області. Встановлено, що кролі із спеціалізованих господарств частіше уражуються еймеріозною інвазією та хворіють переважно на кишкову форму. У присадибних господарствах реєструється здебільшого змішана форма хвороби.
Ключові слова: діагностика, еймеріоз, екстенсивність інвазії, інтенсивність інвазії, кролі.
ПОШИРЕННЯ КИШКОВИХ ГЕЛЬМІНТОЗІВ І ПРОТОЗООЗІВ СЕРЕД БЕЗПРИТУЛЬНИХ СОБАК ХАРКІВСЬКОГО РЕГІОНУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ КОПРОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Пономаренко В. Я., Федорова О. В., Булавіна В. С., Мазепа Р. В., Полетаєва Є. І.
Анотація: Досліджено проби фекалій від 90 безпритульних собак різного віку, що утримуються на базі комунального підприємства “Центр поводження з тваринами”. Встановлена значна ураженість собак гельмінтами та кокцидіями, з урахуванням вікової динаміки інвазій. Наведено морфологічну характеристику виявлених яєць гельмінтів і ооцист найпростіших та проведено їх морфометрію.
Ключові слова: анкілостомоз, гельмінти, дипілідіоз, еймеріоз, комунальне підприємство “Центр поводження з тваринами”, токсокароз, трихуроз, унцинаріоз, цистоізоспороз.
ЛІКУВАННЯ БЕЗПРИТУЛЬНИХ СОБАК ТА КОТІВ ЗА СПОНТАННОГО ДИПІЛІДІОЗУ
Приходько Ю. О., Пономаренко В. Я., Лаптій О. П.
Анотація: За результатами вивчення ефективності лікування безпритульних собак та котів, хворих на спонтанний дипілідіоз, препаратами “Прател”, “Профендер”, “Празицид-комплекс”, “Енвайр”, “Elitzoo”, показали 85-100 % естенсефективність та 87-100 % інтенсефективність.
Кючовы слова: собаки, коти, дипілідіоз, “Прател”, “Профендер”, “Празицид-комплекс”, “Енвайр”, “Elitzoo”, “Пресорб”, “Катозал”, “Дивопрайд”.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДИРОФІЛЯРІОЗУ СОБАК
Прокопенко В. С., Романишина Т. О., Фещенко Д. В., Згозінська О. А.
Анотація: Вивчено вплив дирофілярій на організм собак службових порід віком 5-10 років на підставі аналізу морфологічних та біохімічних змін крові. Встановлено, що за хронічного перебігу інвазії дирофіляріоз має неспецифічні або стерті клінічні ознаки, характеризується змінами в кількісному складі формених елементів крові та гіперактивністю індикаторних ферментів крові хворих собак. Однак, зміни гематологічних показників не є патогномонічними і тому не можуть вважатися достатньою основою для встановлення остаточного діагнозу. В усіх випадках необхідне виявлення мікрофілярій при дослідженні периферичної крові або в пунктатах із уражень м’яких тканин із подальшою їх ідентифікацією при забарвленні на кислу фосфатазу.
Ключові слова: гематологічні показники, дирофіляріоз, службові собаки.
ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МЕТАБОЛІТІВ ЛИЧИНОК STRONGILOIDES PAPILLOSUS НА ФОРМУВАННЯ МІКРОЯДЕР В ЕРИТРОЦИТАХ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ НА БІЛИХ ЩУРАХ
Шендрик Л. І., Шендрик Х. М., Шендрик І. М.
Анотація: Представлено результати досліджень периферичної крові щурів за експериментального стронгілоїдозу в мікроядерному тесті, які свідчать що продукти метаболізму личинок Strongyloides papillosus є мутагенами для організму хазяїна і спричинюють формування мікроядер в його еритроцитах. Ймовірно, висока біологічна активність паразитів і виділення ними значного об’єму секреторно- екскреторних продуктів життєдіяльності спричинює вірогідне збільшення кількості еритроцитів з мікроядрами. Вже на сьомий день експерименту кількість еритроцитів з мікроядрами у крові щурів дослідних груп збільшилось у 2,3 раза у порівнянні з тваринами контрольної групи.
Ключові слова: личинки стронгілоїдесів, мікроядерний тест, мутагени, патогенний вплив, стронгілоїдоз.