Загальні уявлення про коронавірусні ентерити у свиней та особливості їх лабораторної діагностики

Автори: А.В. Кокарєв, С.Г. Коляда, Г.С. Мовкалова, А.В. Крайній, Д.М. Масюк

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР БІОБЕЗПЕКИ ТА ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ РЕСУРСІВ АПК ДДАЕУ

   На сьогоднішній день актуальною серед захворювань новонароджених поросят залишається проблема шлунково-кишкових захворювань, в тому числі вірусної етіології. Будучи пусковим  механізмом, на тлі дії стрес-факторів, ентеровіруси призводять до масових діарей серед усіх вікових груп свиней, але більш чутливі до них поросята в початковому підсисному періоді – перші 10-14 днів після народження. Розвиток кишкових вірусних інфекцій, викликаних

   Вперше про виникнення в Українікоронавірусного гастроентериту, у вигляді трансмісивного гастроентериту свиней (ТГС), повідомив український вчений, професор В.В. Нікольський у 1956 році. Це захворювання спричинювало значні економічні збитки свинарським підприємствам за рахунок високої (майже 100%-ї) летальності серед поросят-сисунів і зниженням на 30-60% репродуктивної здатності перехворілих свиноматок та значними витратами на проведення оздоровчих заходів.

   На теперішній час Україна є вільною від ТГС, але з огляду на те, що спорадичні спалахи до теперішнього часу мають місце в США, Канаді, Перу, Мексиці, Китаї, Росії та інших країнах світу, це захворювання залишається карантинним. Збудник іншого коронавірусного гастроентериту – епідемічної діареї свиней (ЕДС) вперше було виявлено у Європі у 1971 році. Протягом 1970-80-х років вірус поширився по усій Європі. У подальшому, кількість спалахів ЕДС значно зменшилась. При цьому, ЕДС стала ендемічним захворюванням у азіатських країнах, таких як Корея, Китай, В’єтнам та інші. До 2013 року ЕДС була поширена у Азії. Перший спалах ЕДС зареєстровано у штаті Айова, США, у квітні 2013 року. Протягом перших місяців після епідемії втрати призвели до зниження прибутку національного ринку США на 2,5-4,2%. Протягом року ЕДС розповсюдилась у ний у США, був генетично пов’язаний з китайським штамом ЕДС, про який було повідомлено ще у 2012 році. Так як і при ТГС, за ЕДС реєструється висока смертність у групах новонароджених поросят.

   У березні 2014 року науковцями у США (штат Огайо) було виявлено коронавірус, який викликав гастроентерити і високу смертність серед новонароджених поросят, але не реагував на антигенні тести ЕДС та ТГС [1]. Після проведення ряду досліджень було встановлено, що збудником є коронавірус з групи дельтавірусів. Тому, проведення своєчасної всебічної діагностики є запорукою успіху у боротьбі і профілактиці коронавірусних ентеритів у свиней.

   Читати всю статтю.

МЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО

В рамках XIII Научно-практической конференции с международным участием «Актуальные аспекты болезней органов дыхания свиней. Особенности патологоанатомической и лабораторной диагностики» 11-12 октября 2016 года, которая состоится на базе Научно-исследовательского центра биобезопасности и экологического контроля ресурсов АПК (BioSafety Center) ДГАЭУ при участии компании ООО «Зоэтис Украина». В рамках данного мероприятия ДГАЭУ посетит известный ученый, выпускник Университета Кордовы (Испания), профессор колледжа ветеринарной медицины Университета Суррея – доктор Javier Salguero Bodes, который является ведущим специалистом Европейского общества ветеринарной патологии.

Профессор Хавьер Сальеро проведет мастер-класс по патологоанатомической диагностике болезней свиней для специалистов ветеринарной медицины ведущих предприятий Украины, а также проведет узкоспециализированный семинар для специалистов BioSafety Center и компании «Зоэтис Украина».

Планируется посещение факультета ветеринарной медицины, международного отдела и ректората ДГАЭУ для обсуждения возможных международных проектов между научными центрами и университетами с целью дальнейшего сотрудничества.

BioSafety Center та «ПТАХІВНИЦТВО’2016»

13-15 вересня 2016 року у місті Трускавець відбулася XІІ Міжнародна конференція та спеціалізована виставка «ПТАХІВНИЦТВО’2016», яка є головним та самим масштабним заходом з птахівництва, що проводиться в Україні. На конференції були розглянуті актуальні проблеми розвитку галузі птахівництва, якості та безпеки продукції, сучасні методи діагностики, профілактики і лікування хвороб птиці, актуальні питання годівлі високопродуктивних кросів, новітні технології вирощування та утримання птиці.

На конференцію та виставку зібралися представники птахівничих підприємств України та компаній виробників (постачальників) ветеринарних препаратів, кормів та обладнання для птахівництва. Відкриття конференції та виставки відбулося за участі представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань безпечності продуктів харчування і захисту прав споживачів та Асоціації «Союз птахівників». Цього року було запрошено спікерів з різних країн та навіть континентів: США, Канада, Нідерланди, Угорщина, Австрія, Німеччина, Франція, Ізраїль, Бельгія, Болгарія, Англія.

Участь у конференції взяли більш ніж 600 провідних фахівців у галузі птахівництва, в тому числі – представники таких відомих компаній ТОВ «Сева Санте Анімаль Україна», ТОВ «BOEHRINGER INGELHEIM», ТОВ «Євровет», ТОВ «ТЕКРО», ТОВ «Лабораторний Світ», ТОВ «ІНБЕЛ», ТОВ «Зоетіс Україна», ТОВ «ELANCO ANIMAL HEALTH», ТОВ «ВЕТСИНТЕЗ», ТОВ «TRIPLEX», ТОВ «ІНТЕР-ЗАПОРІЖЖЯ», ТОВ «БІОМІН УКРАЇНА», ГК «ЄДІНСТВО» та ін.

Науково-дослідний центр біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК ДДАЕУ («BioSafety Center») за підтримки ректора ДДАЕУ професора Кобця Анатолія Степановича неодноразово був учасником поперідніх конференцій та виставок з птахівництва, але в цьому році вперше був представлений виставковий стенд Центру, розроблені презентаційно-роздаткові матеріали щодо можливостей Центру та лабораторної діагностики хвороб птиці та оцінки якості та безпечності кормів і кормових добавок та проведений семінар з метою розповсюдження інформації про можливості наукових розробок Центру для промислового птахівництва. Спікерами семінару виступили директор центру Масюк Дмитро Миколайович та завідувач відділу фізіології, біохімії та хіміко-токсикологічного аналізу Єфімов Валентин Геннадійович. Масюк Д.М. представив доповідь на тему «Організація лабораторної діагностики хвороб птиці в умовах промислового птахівництва», у якій були висвітлені питання щодо науково обґрунтованого контролю вакцинації із застосуванням методів ПЛР та імуноблотинг, а також представлені унікальні методики визначення вітамінів та амінокислот у кормах та сироватці крові тварин. Єфімов В.Г. мав доповідь «Сучасні уявлення про діагностику та профілактику мікотоксикозів. Оцінка ефективності сорбентів» та розповів про впровадження методики визначення ефективності використання сорбентів мікотоксинів у кормах та крові, яку вперше застосували в Україні.

Стенд «BioSafety Center» викликав жваву зацікавленість не тільки у виробників ветеринарних препаратів та кормів для птахівництва, а і у представників птахофабрик України різної потужності. Є певні домовленості про подальше співробітництво із закордонними компаніями, а саме – польська компанія «Proteon Pharmaceuticals» зацікавлена у проведенні моніторингових досліджень з сальмонельозу птиці методом ПЛР-діагностики, компанія «IDVet» (Франція), яка в останні роки є найбільш інноваційною компанією з діагностики хвороб тварин у Євросоюзі, запропонувала привабливі умови співробітництва, як практичного, методичного, та наукового характеру.

Також нами були досягнуті попередні домовленості на укладання контрактів з понад 10 компаніями України, які забезпечують ветеринарний та кормовий сервіс птахокомплексів та, безпосередньо, з новими птахофабриками України.

Така співпраця буде сприяти підвищенню рейтингу Центру серед фахівців ветеринарної медицини та технологів з кормовиробництва у птахівництві та компаній з ветеринарного сервісу. Це надасть можливість спеціалістам нашого Центру більш глибоко зрозуміти проблеми сучасних світових технологій птахівництва, які впроваджуються в Україні та дозволить більш якісно впроваджувати наші наукові розробки та адаптувати їх у практичну площину, бути ліквідними на ринку ветеринарної лабораторної діагностики України.

IMG_6125

IMG_6003

IMG_6057


Фото сайт Трускавец

Особенности лабораторной диагностики актинобациллярной плевропневмонии свиней

Авторы: Д.Н. Масюк, С.Г. Коляда, А.В. Кокарев, Н.Ю. Неверковец, Г.С. Мовкалова

Актинобациллярная плевропневмония свиней (АПП) — инфекционное заболевание, характеризующееся поражением органов дыхания с развитием геморрагической, гнойно-некротической пневмонии и плеврита.

Возбудитель – микроорганизм Actinobacillus pleuropneumoniae — мелкая грамотрицательная капсулообразующая полиморфная палочка.

На сегодняшний день известно 2 биотипа, биотип I (NAD-зависимые) и биотип II (NAD-независимые). A. pleuropneumoniae, которые включают 15 серотипов микроорганизма. Все эти серотипы подразделяются на: высоко-, средне- и низковирулентные. AПП широко распространена во всем мире и поражает только свиней. Основным источником заболевания служат домашние свиньи, но исследования Vengust G. et al., 2006 показали, что в Словении более 50% диких кабанов были серопозитивными по АПП, и возможно могли быть источником заболевания. Вспышки плевропневмонии были зарегистрированы у свиней практически во всех европейских странах, а также в США, Мексике, Южной Америке, Японии,  Корее, Тайване и Австралии, и во многих других странах Европы, в том числе и Украине Тем не менее, распределение серотипов, вызывающих вспышки в разных регионах мира радикально отличается. Поэтому, в хозяйствах, где принято решение о введении вакцинации против АПП, необходимо провести серотипизацию циркулирующего серотипа возбудителя (или нескольких).

По данным Desrosiers D. 2004, переболевшие животные могут оставаться переносчиками АПП в течение нескольких месяцев, главным образом из-за хронически пораженных легких и миндалин. При высоком иммунном статусе животных в хозяйстве и низкой вирулентности возбудителя, животные могут не болеть клинически, а становиться субклиническими носителями, при этом возбудитель локализуется в основном в миндалинах. В таком случае, правильная оценка статуса фермы по АПП проводится с помощью послеубойного мониторинга: осмотр состояния легочной ткани и отбор миндалин для обнаружения возбудителя.

Читать всю статью.

Біологічно активні компоненти раціону – основа продуктивності птиці

Автори:
В.Г.Єфімов, кандидат ветеринарних наук, доцент, завідувач відділу фізіології, біохімії та хіміко-токсикологічного аналізу
Д.М.Масюк, кандидат ветеринарних наук, професор, директор НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровський
державний аграрно-економічний університет

Населення Землі поступово зростає, що викликає підвищення потреби у виробництві продуктів харчування. Беззаперечно, птахівництво – це та галузь, яка дозволить швидко і з відносно незначними витратами кормів забезпечити необхідні об’єми виробництва. В основі цього лежать біологічні особливості птиці: швидкий темп росту, велика плодючість, інтенсивний обмін речовин, розвиток ембріонів поза організмом матері тощо.

Серед факторів, які визначають реалізацію генетичного потенціалу уптиці, слід виділити в першу чергу – утримання та годівлю. При цьому для досягнення максимального ефекту птиця має бути забезпечена усім необхідним спектром біологічно активних речовин. Лише нормування поживності раціонів шляхом застосування БВД, преміксів, повнораціонних комбікормів дозволяє досягти високої поживності кормів та низької собівартості продукції. Останні досягнення в області годівлі вказують на необхідність балансування у раціонах не лише вмісту поживних речовин, але і забезпеченості біологічно активними сполуками. Білки, що містяться у кормах, витрачаються на відновлення клітин яєць, для синтезу різноманітних складних сполук. Існує декілька підходів до протеїнового живлення у птиці. Проте, враховуючи, що кормові білки як індивідуальні полімерні сполуки перестають існувати вже на першій стадії їх метаболізму в організмі, тобто в процесі перетравлення, все частіше застосовується термін «амінокислотне живлення»  як альтернатива поняттю «протеїнове живлення».

Амінокислоти визначають біологічну цінність кормових білків. Нестача навіть однієї незамінної амінокислоти суттєво гальмує ріст і продуктивність птиці. В окремих випадках виникають характерні симптоми, а саме: недостатність лізину викликає депігментацію пір’я у індичок, порушення оперення у курчат виникає за дефіциту валіну, ізолейцину, лейцину, тирозину, триптофану та фенілаланіну.

У птиці часто зустрічається недостатність або нехватка метіоніну. Метіонін є найбільш дефіцитною амінокислотою у рослинних кормах, як у бобових, так і в злакових. Ця амінокислота відіграє важливу роль в процесах метилювання і в такий спосіб бере участь у обміні гормонів, ферментів, вітамінів. Причиною замислитися щодо нестачі метіоніну є підвищення випадків жирової інфільтрації печінки, яка в стаді може досягти до 50%. При цьому у несучок спостерігається скорочення яйцекладки, а також порушується процес заміни пір’я.

Водночас надлишок метіоніну приводить навіть і до загибелі птиці. Введення 3% метіоніну до раціону курчат призводить до токсикозу, який через 10-15 діб зумовлював зменшення маси і викликав інші порушення.

Читати статтю повністю.