2017 Т5. №2

Програма конференції
Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні аспекти біології тварин, ветеринарної медицини та ветеринарно-санітарної експертизи» (1-2 червня 2017, м. Дніпро)
ТИТУЛ

(переглянути в PDF)

 ЗМІСТ

Ветеринарна морфологія та патологія

Профілактика шлунково-кишкових хвороб у спортивних коней за впливу фітодобавки “Гастроацид”

П.П. Антоненко, О.В. Приходько

Анотація: Наведено дані щодо профілактики шлунково-кишкових хвороб коней, зокрема колік за впливу фітодобавки  “Гастроацид”.  Встановлено  зменшення  середньої  маси  і  концентрації  гемоглобіну  в  еритроцитах  на  6,3%  та  гематокритної величини на  20%, лейкоцитів на  18,5%. Підвищення рівня загального білку на  22%  у тому числі  альбумінів на 13,5%  і зниження глобулінів на 13,1%, АлАТ на 11,6%, сечовини на 13,5% та підвищення  вмісту  глюкози  на  18,4%  і  активності  АсАТ  на  2,23%.  Крім  того,  відмічають  покращення  загального  стану(працездатність),обміну речовин та функції печінки і шлунково-кишкового тракту.

Ключові слова: фітодобавка; “Гастроацид”, шлунково-кишкові хвороби, спортивні коні.

Закачати в PDF

Вплив гепатопротекторів на продуктивність свиноматок

О.В. Корнієнко, В.Г. Єфімов

Анотація: Метою роботи було вивчити продуктивність свиноматок основного стада і отриманих від них поросят за впливу гепатопротекторів. Дослідження проводилися на свиноматках породи велика біла різного віку та опоросу. Для проведення дослідження сформовано 3 групи за принципом аналогічних груп по 40 тварин в кожній, дві з яких дослідні, а 3-я – контрольна. В експериментальний період використовували два комерційних гепатопротектори. Кожен препарат задавали за 30 днів до опоросу, протягом 7 днів, один раз на добу зранку під час годівлі в дозі 50 мл кожній тварині. Повторне згодовування здійснювали відразу після постановки свиноматок в цех опоросу в такій же кількості днів та в аналогічній дозі. Встановлено, що застосування гепатопротекторів призводить до підвищення продуктивних показників свиноматок, що виявляється зростанням кількості народжених поросят, підвищенням їх приростів та збереженості.

Ключові слова: свиноматки; поросята; продуктивність; гепатопротектори. 

Закачати в PDF

Дистанційно-безконтактна та неінвазійна діагностика патологічних процесів у гонадах самців дрібних тварин

С.В. Науменко

Анотація: Наведена  інформація  про  розробку  методики  ультрасонографії  та  термографії  для  визначення  функціонального стану, підтвердження чи  виключення патологічних процесів  у сім’яниках  тварин. Встановлено  залежність клінічного стану псів і кролів, морфо-функціонального стану сім’яників та показників ультрасонограм і  теплограм. Ультрасонографія та теплографія можуть бути використані для оцінки функціонального стану сім’яників  та  превентивної  діагностики  андрологічних  захворювань.  Виведені  математичні  показники  можуть  слугувати  алгоритмом для комп’ютерних  програм, що дасть змогу проведення комп’ютерного моніторингу при визначенні  репродуктивної здатності самців.

Ключові слова: кролі; пси; ультрасонографія; термографія; сім’яники; ендоструктура гонад.

Закачати в PDF

Концентрація колостральних імуноглобулінів у молозиві овець залежно від стану фетоплацентарного комплексу

І.О. Островерхова

Анотація: Проаналізовано  вплив стану фетоплацентарного  комплексу на фізіологічні процеси у молочній залозі, а саме,  на концентрацію колостральних імуноглобулінів у молозиві. Визначено зв’язок показників морфо-функціонального  стану  фетоплацентарного  комплексу  у  овець  та  показників  концентрації  колостральних  імуноглобулінів.  Дослідження показали, що загальна площа ворсинчастого хоріону в контрольній групі була меншою на 13,9%, ніж в  дослідній,  маса плаценти  –  на 28,17 %, маса новонароджених –  на 48,3%,  вміст імуноглобулінів в молозиві –  на 30,15%. При цьому кількість котиледонів достовірно не відрізнялося в обох групах.

Ключові слова: фетоплацентарний комплекс; колостральні  імуноглобуліни; молозиво, котиледони; хоріон;  колострометрія; вівці; плацента; новонароджені ягнята.

Закачати в PDF

Ефективність оперативного і консервативного лікування несправжньої вагітності у сук

В.В. Самойлюк, А.А. Герасімова

Анотація: Визначено породну і вікову схильність до несправжньої вагітності, а також ефективність її лікування у сук. Проведена диференціальна діагностика від вагітності з використанням ультразвукової діагностики. Тварин з діагнозом несправжня вагітність розділено на дві дослідних і одну контрольну групи. В першій дослідній групі лікування проводили комплексно. До схеми лікування першої дослідної групи входили амоксицилін, бромокриптин, церукал і фітосед. До схеми другої дослідної групи входила гістерооваріоектомія і амоксицилін. В третій, контрольній групі, тваринам вводили амоксицилін. Встановлено, що несправжня вагітність частіше реєструється у такс і йоркширських тер’єрів у віці від 3 до 10 років, що в середньому складає 6 років. Частіше несправжня вагітність реєструється через 1,5–2 місяці після останньої тічки. Феномен несправжньої вагітності характеризується фізіологічними і психологічними проявами. Основними клінічними симптомами є набряк і виділення з молочних залоз молока, збудження, а також поводження властиве для вагітної самки. Рідше спостерігали втрату координації рухів, анорексію і м’язовий тремор. Встановлено, що комплексний метод лікування з застосуванням бромокриптину, фітоседу, амоксициліну, церукалу і дієти є ефективним. Під час лікування несправжньої вагітності шляхом гістерооваріоектомії встановлено, що проводити оперативне втручання в період лактації не можна, а слід дочекатися її припинення. У сук, стерилізованих в період лактації, молочна залоза тривалий час була з ознаками набряку і з сосків в незначній мірі виділялося молоко. У тварин, яких оперували через два тижні і місяць після припинення лактації, за період спостереження (один рік) несправжньої вагітності не було відмічено. Не спостерігалася несправжня вагітність і у тварин які були запліднені у наступну тічку. Встановлено, що оваріогістероектомію під час несправжньої вагітності не слід застосовувати в період лактації, а консервативне лікування необхідно проводити комплексно, що може забезпечити швидку нормалізацію стану тварини.

Ключові слова: несправжня вагітність; дослідна група; молочна залоза; лікування; лактація. 

Закачати в PDF

Перспективи використання нанопрепарату “Каплаестрол+OV” у ветеринарній репродуктології

С.Я. Федоренко, П.М. Скляров, О.В. Хірна

Анотація: Визначено  ефективність  та  перспективи  використання  нанопрепарату  “Каплаестрол+OV”  у  ветеринарній  репродуктології.  Встановлено,  він є ефективним за  застосування  його  у схемах терапевтичних та  превентивних  заходів за репродуктивних патологій продуктивних тварин, зокрема у способі нормалізації структури і функції фето- плацентарного  комплексу  та  підвищення  потенціалу  розвитку  новонароджених  і  програмах  терапії  самок  з  гонадодистрофією та гіпогонадизмом, а отже може бути рекомендованим для практики ветеринарної медицини.

Ключові слова: репродуктивні патології; нанопрепарат “Каплаестрол+OV”; терапевтичні та превентивні заходи.

Закачати в PDF

Ефективність використання Бускопан композитум Берингер Інгельхайм за метеоризму кишечнику кролів

М.М. Шкваря, Р.В. Страшко

Анотація: Встановлено, що найвищий лікувальний ефект 90% був у дослідній групі, яку лікували Бускопаном тоді, як у  контрольній групі, відсоток одужання становив 70% (Но-шпа). Тривалість лікування кролів, хворих метеоризмом  кишечнику склала в середньому 5 діб у дослідній групі та 7 дібу контрольній.  Рекомендовано кролям за метеоризму кишечнику внутрішньомʼязово вводити Бускопан композитум Берингер  Інгельхайм у дозі 0,1  мл/кг 2–3  р.д. протягом  5  діб; внутрішньо метронідазол  у  дозі 10  мг/кг 2 р.д., неоміцину  сульфат 50 мг/кг 2 р.д. Після курсу антибіотикотерапії використати біфідумбактерин ‒0,5 дози на тварину 2 рази на  добу протягом 20 діб. Рекомендовано господарствам повністю вивести із раціону капусту, моркву, буряки та інші  соковиті корми. На їх місце вводити грубі корми.

Ключові слова: метеоризм; кролі; бускопан; метранідазол; но-шпа.

Закачати в PDF

Ефективність комплексного лікування у собак за гепаторенального синдрому

Н.М. Шульженко, Г.П. Рябік

Анотація: Визначена  терапевтична  ефективність  комплексного  лікування  у  собак  за  гепаторенального  синдрому.  Встановлена  позитивна динаміка біохімічних показників крові  у собак за гепаторенального синдрому, особливо  каталітична  активність  органоспецифічних  ферментів,  за  комбінованої  терапії  із  застосуванням  препаратів  гепатопротекторної дії  (глутаргін,  гепатоджект)  та  нефропротекторів  (канефрон)  у  комплексі  з  регідратаційною  терапією та протимікробними (ампіцилін) засобами.

Ключові слова: собаки; гепаторенальний синдром; гепатопротектори; нефропротектори.

Закачати в PDF