Оглядові статті
Антонік І.І., Кучерявенко О.О., Уховський В.В., Пискун А.В., Мишастий В.М., Степна О.О., Дяченко Г.В, Мельниченко О.М.
Анотація:
Наведено аналіз сучасних інформаційних даних наукової літератури, щодо одного з найсучасніших ефективних методів молекулярної ПЛР діагностики (полімеразна ланцюгова реакція) лептоспірозу. Представлено можливості підвищення ефективності лабораторної діагностики та лікування лептоспірозу за допомогою сучасних молекулярно-генетичних методів, зокрема використання методу ПЛР у тваринництві. Обговорені напрямки збільшення ефективності методу, зокрема, шляхом виявлення геномних елементів. Даний метод діагностики дозволяє специфічно концентрувати в сотні разів ділянку ДНК збудника захворювання в досліджуваному зразку, що дає можливість своєчасно встановити діагноз, спрощує лабораторну діагностику виявлення лептоспірозу в перші дні виникнення захворювання. Встановлено необхідність удосконалення ефективного методу лабораторних методів з подальшим їх використанням на практиці.
Ключові слова: лабораторна діагностика, лептоспірози, полімеразно-ланцюгова реакція.
Мусич О. И.
Аннотация:
Согласно современным представлениям биологическая роль селена, в первую очередь, определяется его антиоксидантными, иммуномодулирующими, противовирусными свойствами. Селен принимает участие в клеточном дыхании, окислении жирных кислот, синтезе стероидов, участвуя в синтезе кофермента А, влияет на проницаемость клеточных мембран, резистентность эритроцитов. Ключевые слова: глютатионпероксидаза, куры-несушки, селенметионин
Хомич В. Т., Гаврилін П. М., Бублик О. О.
Анотація:
Ветеринарна морфологія об’єднує анатомію, гістологію та ембріологію свійських ссавців і птахів. У зв’язку з цим, спеціалісти-морфологи країн світу у своїй роботі повинні користуватись відповідними номенклатурами (термінами), які затверджені Всесвітньою асоціацією ветеринарних анатомів. В Україні опублікована тільки анатомічна номенклатура, а інші (гістологічна, ембріологічна) відсутні. Запропоновано організувати в нашій країні комітет для підготовки і видання ветеринарної морфологічної номенклатури.
Ключові слова: анатомія, ветеринарія, гістологія, ембріологія, морфологія, номенклатура, птахи, ссавці.
Ветеринарна морфологія та патологія
Самойлюк В. В., Волоконська В. С.
Анотація: Встановлено, що захворюваність кішок на зовнішній отит має певну сезонність, вона частіше реєструється у весняний і осінній періоди, що у складає 34,1% і 29,8% відповідно. Нижча захворюваність спостерігається у літній – 17,0 %, і зимовий – 19,1 % періоди. Гнійний зовнішній отит у кішок частіше перебігає з гіперемією зовнішнього слухового проходу – 80,8 %, болючістю під час пальпації основи вуха – 74,4 % та супроводжується виділенням ексудату – 70,2%. Рідше зустрічаються гіпертрофія шкіри зовнішнього слухового проходу – 14,9 %, його набряк – 51,1% і виразки слухового проходу – 12,8 %. Перебіг гнійних зовнішніх отитів у кішок супроводжується підвищенням ШОЕ і лейкоцитозом, а також моноцитомом і еозинофілією. Через 10 діб після початку лікування у тварин дослідних груп на відміну від контрольної, ці показники були в межах норми, що свідчить про ефективність меатотимпанальної новокаїнової блокади. Комплексне лікування кішок під час гнійного зовнішнього отиту з використанням даної блокади забезпечує більш інтенсивну регенерацію тканин у зовнішньому слуховому проході та призводить до повного і швидкого одужання тварин, що підтверджується нормалізацією гематологічних показників. Вже після першої новокаїнової блокади набряк і почервоніння зовнішнього слухового проходу значно зменшується, а після трьох блокад – фактично не проявляється.
Ключові слова: захворюваність, зовнішній отит, кішки, комплексне лікування, меатотимпанальна новокаїнова блокада, отит.
Сентюрін В.В., Комшелюк Р.А.
Анотація: В дослідах на телятах у виробничих умовах випробувано пробіотичний препарат “Ветом 2”. Після його застосування в крові телят відбувається достовірне підвищення кількості лейкоцитів, еритроцитів і гемоглобіну в межах фізіологічної норми. Препарат позитивно впливав на природну резистентність тварин. Після введення препарату разом з підвищенням вмісту загального білка в сироватці крові зростало процентне співвідношення γ-глобулінів, до складу яких входять захисні білки, в тому числі імуноглобуліни. Застосування пробіотика стимулювало ріст фагоцитарної активності нейтрофілів, фагоцитарного числа, а також бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові. Оптимальною виявилося застосування препарату впродовж 5 діб один раз на добу в дозі 75 міліграм на 1 кг маси тіла тварини.
Ключові слова: бактерицидна активність сироватки крові, вміст загального білка, лізоцимна активність сироватки крові, природна резистентність організму, пробіотик “Ветом 2”, телята, фагоцитарна активність нейтрофілів, фагоцитарне число, фракції білка.
Молекулярно-генетичні методи досліджень
Радзиховський М. Л., Бегас В. Л., Нікітін О. А.
Анотація: Розроблена методика постановки полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі для діагностики герпесвірусної інфекції коней першого типу та порівняно її з іншими діагностичними тестами. Підібрано оптимальні параметри проведення полімеразної ланцюгової реакції для виявлення герпесвірусу коней 1 типу. Порівняння результатів діагностичних тестів: реакції затримки гемаглютинації, реакції дифузійної преципітації та полімеразної ланцюгової реакції, показало співпадіння як позитивних, так і негативних проб між собою. Деяка розбіжність в результатах реакції затримки гемаглютинації та реакції дифузійної преципітації полягає в неодночасному утворенні гемаглютинуючих та преципітуючих антитіл.
Ключові слова: герпесвірус другого типу, герпесвірусні інфекції, герпесвірус першого типу, коні, полімеразна ланцюгова реакція, ринопневмонія.
Мікробіологія, вірусологія та біотехнологія у тваринництві та ветеринарній медицині
Самойлюк В.В., Міщанчук М.В.
Анотація: Встановлено, що папіломатоз ротової порожнини частіше реєструється у собак віком від 1 до 5 років. У деяких випадках захворювання проходить без проведення лікування в терміни до 6 місяців. Лікування папіломатозу у собак анфлуроном є ефективнішим, ніж застосування аутоімунного тканинного препарату з папілом, що викликає зникнення лише їх частини. Через два тижні після початку імунотерапії кількість еритроцитів збільшується на 11,3 %, лейкоцитів – на 17,2 % та гемоглобіну – на 13,5 %. Комплексний метод лікування папіломатозу має більш виражений стимулюючий вплив на резистентність і ступінь імунологічного захисту собак ніж окреме застосування анфлурону і аутоімунного тканинного препарату, що підтверджується гематологічними показниками. Кількість еритроцитів в даній дослідній групі через 2 тижні після початку лікування збільшилася на 11,6 %, лейкоцитів на 33,3 % і гемоглобіну на 15,1 %. Комплексний метод лікування папіломатозу з використанням анфлурону і аутоімунного тканинного препарату з папілом є ефективним і може використовуватися для лікування даного захворювання. Цей метод призводить до скорочення термінів одужання.
Ключові слова: анфлурон, аутоімунний препарат, гематологічні дослідження, папілома, папіломатоз ротової порожнини, собаки.
Мазур Н.В., Полупан І.М., Недосєков В.В.
Анотація: Надано результати підбору середовищ для ліофілізації стандартного зразку антирабічного імуноглобуліну із врахуванням їх кріопротекторних властивостей. Встановлено, що середовище № 2 є найбільш придатним для ліофілізації антирабічного імуноглобуліну – падіння антирабічної активності після висушування склало 12,8 – 18,4 %, при застосуванні середовищ № 1 і 3 – на рівні 16,2 – 23,2 %, залежно від методу оцінки. Середовища № 4 – 6 володіли недостатніми кріопротекторними властивостями.
Ключові слова: антирабічний імуноглобулін, кріопротекторне середовище, ліофілізація, стандартний зразок.
Зоотехнія
Карлова Л. В.
Анотація: Встановлені показники росту і розвитку молодняку свиней великої білої породи у фермерському господарстві “Агромир” Нікопольського району Дніпропетровської області. На групі ремонтних свинок великої білої породи в кількості 65 голів визначені показники їх росту за динамікою живої маси у 2, 4 та 6 місяців, а також середньодобові, відносні та абсолютні прирости в основні періоди вирощування. У свиноматок-першоопоросок проаналізовані показники продуктивності. Встановлено, що жива маса та її прирости ремонтних свинок відповідали встановленим стандартам породи. Аналізуючи показники продуктивних якостей встановлено, що середня багатоплідність 65 голів свиноматок становить 10,75±0,981 поросят, маса гнізда при народженні – 12,8±2,47 кг, маса гнізда при відлученні – 212,8±10,63 кг. Ці показники є головними при врахуванні ефективності виробництва свинини в господарстві.
Ключові слова: багатоплідність, маса гнізда, приріст живої маси, продуктивні якості, ріст, ремонтні свинки, розвиток.
Лесновська О.В., Диннікова К.Д.
Анотація: Встановлена ефективність використання кормової добавки “Кальфостонік” та грумінгу молодняку напередодні щорічних випробувань. Дана кормова добавка та грумінг сприяє підвищенню обмінних процесів в організмі коней, стимулює їх скакові та стрибкові рефлекси, сприяє швидкій нормалізації показників стану здоров’я, підвищує витривалість та швидкість при подоланні різних видів та довжини дистанцій.
Ключові слова: грумінг Full Clip, кормова добавка “Кальфостонік”, тренінг коней.
Пришедько В.М.
Анотація: Встановлений вплив адаптаційної здатності корів української червоної молочної породи на їх технологічні якості. Адаптаційну здатність тварин визначено шляхом оцінки інтенсивності гальмування рефлексу молоковіддачі при зміні умов доїння. Первісток розподілено на чотири типи стресостійкості і вивчено основні параметри молоковиведення. Установлено, що кращими ознаками технологічності володіли корови першого типу стресостійкості, які переважали ровесниць другого, третього та четвертого типів за параметрами молоковиведення на 2,98–90,57 %, тобто вони виявилися адаптованішими до технології машинного доїння. Таким чином, в селекційній роботі при відборі перевагу потрібно надавати тваринам з високою адаптаційною здатністю.
Ключові слова: адаптаційна здатність, корови-первістки, параметри молоковиведення, стресостійкість, технологічні якості.
Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва
Ковальова І. В., Антоненко П. П.
Анотація: Наведено дані щодо впливу кормових фітодобавок “Фітопанк”, “Фітохол” та селеніту натрію в період інтенсивної яйцекладки курей-несучок. Встановлено підвищення гемоглобіну крові від 13,3 до 18,1 %; кількості еритроцитів від 6,3 до 15,3 %, а також покращення загального стану і обміну речовин та споживання корму.
Ключові слова: гематологічні показники, кров, кури-несучки, селеніт натрію, “Фітопанк”, “Фітохол”.
Півторак Я. І., Поврозник Г. В., Цап С. В.
Анотація: Матеріали науково-практичної публікації відображають ефективність використання пробіотичної кормової добавки “ПРОПОУЛ ПЛВ” у годівлі перепелів яєчного напрямку продуктивності, вплив якої на морфопродуктивні та якісні показники перепелиних яєць і виводимість молодняку недостатньо вивчені. Дослідження проведено на перепелах у ТзОВ “БАРКОМ”. Кормова добавка вводилася у склад комбікорму з розрахунку 4 г, 6 г та 8 г на 100 г суміші за масою, перша контрольна, друга, третя, четверта дослідні. Встановлено, що згодовування з комбікормом кормової добавки “ПРОПОУЛ ПЛВ” позитивно вплинуло на морфопродуктивні показники перепелиних яєць. Маса білка і жовтка в третій та четвертій групах вища, кращі і показники міцності шкаралупи, що є важливо при оцінці товарності, а також кількості стандартних яєць.
Аналогічна картина спостерігалася і за якісними показниками такими, як вміст у жовтку яєць глікогену, каротиноїдів, вітаміну А. Позитивну оцінку отримали і результати інкубації, особливо це стосується виводимості перепелят, результати якої дають підставу стверджувати про доцільність використання пробіокормодобавки “ПРОПОУЛ ПЛВ” у годівлі перепелів.
Ключові слова: виводимість, годівля, кормова добавка “ПРОПОУЛ ПЛВ”, маса яєць, жовтка, білка, шкаралупи, перепели, результати інкубації.
Гігієна тварин, ветеринарно-санітарна експертиза, стандартизація, якість та безпека с.-г. продукції
Оріщук О.С., Милостивий Р.В., Рубан Н.О., Тихоненко В.А.
Анотація: Проведо аналіз безпеки та якості складу води, що використовується для напування тварин у господарствах за різними нормативно-правовими аспектами. Представлено санітарно-гігієнічну оцінку джерел водопостачання, проаналізовано санітарно-гігієнічні показники безпечності та якості питної води.
Ключові слова: безпека і якість, ДСанПІН, ДСТУ, питна вода, хімічний склад води.
Шевчик Р.С., Гарасімова А.М.
Анотація: Наведено результати експрес-метода дослідження вмісту нітратів портативним електронним екотестером “SOEKS”. “Нітратні” овочі і фрукти різних видів присутні в торгівельній мережі міста Дніпро. Найчастіше перевищення допустимої кількості нітратів виявляли в моркві і цибулі 68% і 71% відповідно, найменше таких випадків було при дослідженні яблук “Голден” – 2%.
Ключові слова: вміст нітратів, екотестер “SOEKS”, максимально допустимий рівень, овочі, фрукти.
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин
Алєксєєва Є. О.
Анотація: Наведено результати паразитологічних та клінічних досліджень щодо особливостей сезонної динаміки мелофагозу овець на території Полтавської області. Встановлено, що пік мелофагозної інвазії припадає на зимово-весняний період року зі спадом ступеню зараженості овець влітку. Максимальну екстенсивність інвазії встановлено у лютому-березні (ЕІ – 70–71,67 %), а інтенсивність інвазії – у квітні- травні (ІІ – до 212,21±3,14 екз. на тварині). Мінімальні показники ураженості овець виявлено у червні (ЕІ – 8,33 %) та липні (9,30±1,22 екз.). Ключові слова: вівці, мелофагоз, сезонна динаміка, екстенсивність, інтенсивність інвазії.
Дуда Ю. В., Кунева Л. В., Христян О. П.
Анотація: Встановлено, що зміни вмісту загального білку крові та його окремих фракцій обумовлено різними причинами, зокрема наявністю патологічного процесу, що спричинений паразитуванням Passalurus ambiguus. В 1 г фекалій, відібраних від хворих тварин, знайдено 1100±373,92 яєць. Виявлено, що у вражених пасалурісами кролів вміст загального білку вірогідно підвищився на 40% (p<0,01) порівняно зі здоровими, переважно за рахунок глобулінів в 2,1 рази (p<0,01). Причому, спостерігалися вірогідне зниження альбумінів (p<0,001) у відсотках. Такий перерозподіл фракцій білку призвів до падіння на 53% (p<0,01) білкового коефіцієнту. У хворих на пасалуроз кролів реєстрували вірогідне збільшення вмісту альфа2-глобулінів, бета-глобулінів та гама-глобулінів у 2,4 рази (p<0,05), 5,7 рази (p<0,01) та 1,6 рази (p<0,01) відповідно. Зростання вмісту бета- та гама-глобулінової фракцій вказує на посилення як клітинної ланки, так і гуморальної ланки імунного захисту. Збудники Passalurus ambiguus викликали у крові кролів гіпоурікемію. Причини зниження рівня сечової кислоти в 6,4 рази (p<0,001) ймовірно обумовлені порушенням процесу утворення її в печінці на фоні підвищення виведення кислоти через кишечник і нирки.
Ключові слова: альбуміни, білковий обмін, глобуліни, нематодози кролів, пасалуроз, Passalurus ambiguus.
Євстаф’єва В. О., Аранчій Я. С., Сорокова В. В., Мельничук В. В., Сорокова С. С.
Анотація: Наведені результати визначення особливостей морфологічної будови та метричних показників гельмінтів виду Chabertia ovina, виділених з кишечників інвазованих овець. Встановлено, що диференційними ознаками хабертій є довжина та ширина статевозрілих самців та самок, особливості будови їх заднього та переднього кінця тіла, розміри стравоходу та ротової капсули, метричні показники довжини та ширини яєць, виявлених у порожнині матки самок Chabertia ovina.
Ключові слова: вівці, Chabertia ovina, морфологічні особливості, метричні показники.
Євстаф’єва В.О., Шендрик Л. І., Шендрик Х. М., Шендрик І. М., Гугосьян Ю. А.
Анотація: Представлено удосконалений метод кількісного підрахунку личинок нематод з використанням лічильної сітки, нанесеної на дно чашки Петрі. Визначено ефективність запропонованого способу порівняно із загальноприйнятою методикою за В. І. Орловим. Встановлено високу діагностичну ефективність удосконаленого кількісного методу за стронгілоїдозу та стронгілідозів коней.
Кючові слова: гельмінтоларвоскопія, діагностика, інтенсивність інвазії, стронгілідози, стронгілоїдоз.
Люлін П. В., Федорова О. В.
Анотація: Проведено копроскопічне обстеження популяції лисиць. За результатами встановлена 97,8 % інвазованість лисиць паразитозами кишкового тракту (протозоозами, нематодозами та їх асоціаціями). Серед паразитозів кишкового тракту моноінвазії виявлено у 13,04 % випадків, асоціативних протозойно-нематодозних інвазій – у 41,3 %, асоціативних нематодозних інвазій – у 43,47 % від числа інвазованих тварин. Частіше реєструвались двокомпонентні інвазії – 47,82 %, рідше – три- та чотирикомпонентні (по 15,21 %), п’ятикомпонентні – 8,69 % випадків.
Ключові слова: лисиці, екстенсивність інвазії, інтенсивність інвазії, еймеріоз, цистоізоспороз, токсокароз, токсаскароз, анкілостомоз, унцинаріоз, трихуроз.
Шендрик Л. І., Акименко Т. С., Салабай В. Г.
Анотація: Наведено результати комплексних діагностичних досліджень за стронгілоїдозу собак. Найвищі показники інвазованості зафіксовані у цуценят віком до 3-х місяців – ЕІ–42,9%, ІІ–34,3±1,7 екз. яєць в 1 г фекалій. Основні клінічні показники – з тенденцію до зростання, залишались у межах фізіологічної норми. Гематологічні показники проявлялись зменшенням на 26,9 % кількості еритроцитів та зниженням на 24,8% вмісту гемоглобіну, збільшенням кількості лейкоцитів на 45,5% та еозинофілів у 1,9 раза. У сироватці крові хворих на стронгілоїдоз цуценят відбулось достовірне зниження загального білка на 26,6%, особливо альбумінової фракції, підвищилась у 1,5 раза концентрація загального білірубіну та активність ферментів АлАТ – у 2,4 і АсАТ – в 1,7 раза.
Ключові слова: діагностика, екстенсивність, епізоотологічні, паразитологічні, гематологічні методи досліджень, інтенсивність інвазії, собаки, стронгілоїдоз.
Фізіологія і біохімія тварин
Єфімов В. Г., Кібальченко В. В., Завріна С. В., Співак М. В.
Анотація: Вивчено вікову динаміку вмісту мінеральних речовин у стегновій кістці курей м’ясного напряму продуктивності – кросів Кобб-500 та Росс-308. Для дослідження відібрано по 5 клінічно здорових курей кросів Кобб-500 (віком 82-, 156- і 312-діб) і Росс-308 (254-добового віку). У діафізарній частині стегнової кістки досліджували вміст мікро- та макроелементів. Встановлено, що, починаючи з 82-добового віку, у стегнових кістках курей спостерігається наростання концентрації кальцію, магнію, цинку і марганцю, що, напевне, пояснюється повним закінченням мінералізації кісток. Вміст заліза та міді в кістках поступово зменшується, а їх найнижчі значення відзначено у курей 254- і 312-добового віку, що пов’язується зі зниженням ролі кісток в кровотворенні та зменшенням у їх структурі органічного матриксу. Ключові слова: м’ясна птиця, кури, мінеральні речовини, вік, кістки.