Клінічна біохімія, фармакологія та токсикологія у ветеринарній медицині
Брезвин О. М., Рудик Г. В., Гута З. А., Кавалер Н. Є.
Анотація:
Проведено аналіз літературних джерел зарубіжних і вітчизняних науковців стосовно фумонізинів.
Доведено їх реальну небезпеку для здоров’я тварин, однак, гранично допустимі, безпечні рівні їх не
визначені. В експерименті змодельовано гострий фумонізинотоксикоз на білих щурах. Обчислено DL 50 для
фумонізину В 1 двома методиками: класичним методом Б. М. Штабського та альтернативним методом
згідно вимог ЄС і ВООЗ за тестом № 423. В результаті проведених досліджень встановлено, що за
внутрішньошлункового введення білим щурам DL 50 для фумонізину В 1 становить
932,72 (715,33÷1150,11) мг/кг маси тіла. При цьому мікотоксин відноситься до класу — помірно токсичні
речовини. (500>DL 50 <5000 мг/кг). Загально відомо, що величина DL 50 , отримана в гострому досліді, за
однократного введення є токсичною. В нашому експерименті смерть дослідних тварин за введення
фумонізину В 1 наступила протягом 24 годин, внаслідок гострої ниркової та печінкової недостатності.
Ключові слова: ОЕСД, ІСН, тест №423, класичний метод, альтернативний метод, гостра пероральна
токсичність, DL 50 , мікотоксини, фумонізин В 1, щури.
Коваленко В.Л., Пономаренко Г.В., Пономаренко О.В., Загребельний О.В., Бовкун Т.В., Куницький В.А.
Анотація:
Наведена інформація щодо дослідження впливу різних хімічних сполук та наноматеріалів, що
застосовують, як для розробки сучасних матеріалів-реманентів, так і лікарських засобів.
Нерегламентоване застосування препаратів може призвести до їх накопичення у продуктах
бджільництва, таких як мед та віск. Проблема біобезпеки та благополуччя навколишнього середовища
вимагає ефективного контролю застосовуваної продукції для обробки навколишнього середовища та
тварин. Тому, рекомендується в лабораторних умовах застосовувати бджіл, як індикаторів системи
благополуччя безпечної продукції та екології навколишнього середовища з метою визначення токсичного
впливу речовин за різним способом їх застосування.
Ключові слова: наночастинки, наноматеріали, біобезпека, токсичність, бджоли, мікроорганізми,
екологія.
АКТИВНОСТІ НОВИХ ПОХІДНИХ 7-ЗАМІЩЕНИХ 8-N-МЕТИЛПІПЕРАЗИНО-3-
МЕТИЛКСАНТИНУ
Пономаренко М.Г., Корнієнко В.І., Ладогубець О.В., Гаркуша І.В.,Дученко К.А., Самура Б.А.
Анотація:
Встановлено, що гостра токсичність 7-заміщених 8-N-метилпіперазино-3-метил-ксантину
знаходиться в діапазоні від 225 до 945 мг/кг. Найбільшу анальгетичну активність проявила сполука 5, яка
у дозі 22,7 мг/кг зменшила кількість оцтових судом на 45,3%. Виражену протизапальну активність
виявила сполука 3, яка у дозі 11,3 мг/кг пригнічувала розвиток флогогенного набряку лапки щурів на 49,8%
і за активністю порівнянна з диклофенаком натрію.
Ключові слова: гостра токсичність, анальгетична активність, протизапальна активність.
Ветеринарна морфологія та патологія
Кущ М. М., Хомич В. Т.
Анотація:
Досліджено розвиток тонкого відділу кишечника свійських гусей (Anseranser) великої сірої породи 1-
добового – 5-річного віку. Встановлено, що найбільш активні формоутворювальні процеси у
дванадцятипалій, порожній і клубовій кишках відбуваються протягом перших двох тижнів
постнатального періоду онтогенезу. Процеси морфогенезу характеризуються суттєвими змінами
величини морфометричних показників: збільшенням товщини слизової і м’язової оболонок, висоти
ворсинок і глибини крипт, зменшенням щільності ворсинок і крипт, вмісту аргірофільних і аргентафінних
ендокриноцитів, а також гангліїв підслизового і міентерального нервового сплетінь. Відмічено
асинхронний характер вікових змін величини мікроскопічних структур кишок гусей.
Ключові слова: гуси, кишечник, морфогенез, ворсинка, крипта, слизова і м’язова оболонка, нервові
сплетіння, апудоцити.
Слюсаренко Д. В., Ільніцький М. Г., Сегодін О. Б.
Анотація:
Представлені результати епідурального застосування 0,2% бупівакаїну, седації ксилазином, та тіопенатового наркозу з метою визначення збудливості тканин за застосування електронейростимуляції у 9 собак. Встановлено, що бупівакаїн викликає достовірні зміни збудливості
тканин з 5-ї по 405-ту хвилину після введення. Відмічено відсутність впливу ксилазину на параметри збудливості. При наркозі збудливість тканин змінювалась достовірно, але суттєво менше, ніж за
застосування місцевої анестезії.
Ключові слова: епідуральна блокада, бупівакаїн, ксилазин, тіопенат, сенсорний компонент блокади, собаки, електронейростимуляція.
Фізіологія і біохімія тварин
СЕРЦЯ У СОБАК
Бобрицька О. М., Корольова О. С.
Анотація:
У собак визначали функціональний стан серця класичними та спеціальними методами – аускультацією, рентгенографією, ультразвуковою діагностикою, електрокардіографією, а також паралельно використовували діагностичний комплекс “ПАРКЕС-Д”.
Приведені порівняльні результати використання діагностичного комплексу “ПАРКЕС-Д”, клінічних і спеціальних методів досліджень, а також ефективність комплексу “ПАРКЕС-Д” при визначенні функціонального стану серця у собак.
Ключові слова: функціональний стан, серце, електромагнітні випромінювання, резонанс, діагностичний комплекс “ПАРКЕС-Д”.
Денисова О. М., Водоп’янова Л. А.
Анотація:
Досліджували активність Са 2+ -АТФази еритроцитів коня в перфорованих сапоніном клітинах в процесі кріоконсервування з різними концентраціями ДМСО. Показано, що високі концентрації ДМСО
(15%) гальмують активність АТФази, а невеликі концентрації кріопротектора (5-10 %), не впливають на роботу ферменту. При заморожуванні-відігріві і видаленні кріопротектора активність Са 2+- АТФази еритроцитів коня достовірно не змінюється порівняно з контрольними клітинами.
Ключові слова: еритроцити коня, кріоконсервування, диметилсульфоксид (ДМСО), Са 2+- АТФаза.
Мікробіологія, вірусологія та біотехнологія у тваринництві та ветеринарній медицині
Боровик І. В.
Анотація:
Наведено аналіз частоти виділення бактеріальних патогенів тварин у Дніпропетровській області за 2014 рік. Встановлено, що від тварин було виділено збудники сальмонельозу, колібактеріозу,
стафілококозу птиці, стрептококозу та бешихи свиней. Наведено серологічні варіанти збудників сальмонельозу та колібактеріозу.
Найбільш ефективним протимікробним препаратом є тобраміцин, до якого були чутливі усі культури патогенів, виділені від тварин у Дніпропетровській області. Виділені культури збудників сальмонельозу були резистентні до тетрацикліну, а збудників стрептококозу – до стрептоміцину та енрофлоксацину.
Ключові слова: антибактеріальні препарати, збудники хвороб, серологічні варіанти, антибіотикорезистентність, Дніпропетровська область.
Глебенюк В. В.
Анотація:
На основі епізоотологічного аналізу визначено нозоареал африканської чуми свиней в Україні.
Встановлено, що найбільшу кількість районів на території яких були зареєстровані спалахи африканської чуми свиней відмічено у Чернігівській області – 13 із 22 районів, Одеській – 10 із 26,
Полтавській – 9 із 25 та Миколаївській – 8 із 19. За досліджуваний період випадки хвороби зафіксовано у 25 прикордонних районах, що межують із Білорусією, Росією, Молдовою та Румунією. Вільними від
збудника хвороби лишаються 5 областей.
Ключові слова: африканська чума свиней, нозоареал, територія України, прикордонні райони, спалах хвороби.
Паразитологія та інвазійні хвороби тварин
Лаптій О. П.
Анотація:
Визначені морфологічні та біохімічні показники крові бродячих собак і котів за дипілідіозу.
Встановлено підвищення показників кількості еритроцитів, лейкоцитів, лімфоцитів та гранулоцитів, а також рівня гемоглобіну і гематокриту порівняно з фізіологічною нормою.
Зміни біохімічних показників проявились підвищеним рівнем лактатдегідрогенази (ЛДГ), аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), лужної фосфатази (ЛФ),
загального білка, холестерину, натрію.
Ключові слова: дипілідіоз, собаки, коти, морфологічні та біохімічні показники крові.
Натягла І. В.
Анотація:
Представлені результати визначення терапевтичної ефективності антигельмінтних препаратів різних хімічних груп (бензімідазолів, імідотіазолів, макроциклічних лактонів) та форм випуску (порошок,
розчин) при лікуванні курей, хворих на капіляріоз. Встановлено, що найбільш ефективними виявилися лікарські засоби вітчизняного виробництва бровермектин 2 % водорозчинний та бровалевамізол 8 %. Їх екстенс- та інтенсефективність на сьому добу експерименту становила 100 %.
Ключові слова: кури, капіляріоз, антигельмінтні препарати, лікування, ефективність
Гігієна тварин, ветеринарно-санітарна експертиза, стандартизація, якість та безпека с.-г. продукції
Високос М. П., Милостивий Р. М., Пугач А. М., Тюпіна Н. В.
Анотація:
Доведено вплив спекотних погодних умов на погіршення фізіологічного стану організму великої рогатої худоби. З метою попередження теплового стресу (перегрівання організму) запропоновано оригінальний
пристрій для зволоження та охолодження повітря, що може бути використаний для регулювання температурного режиму і підтримання відносної вологості повітря в тваринницьких приміщеннях. Він
усуває ряд недоліків існуючих технічних розробок у цьому напрямку.
Ключові слова: велика рогата худоба, фізіологічний стан, коефіцієнт теплової чутливості, нормалізація мікроклімату.
Запталов Б. Й., Карпуленко М. С., Муковоз В. М., Якубчак О. М., Хомутенко В.І., Ігнатовська М. В.
Анотація:
Встановлено, що при виготовленні консервів м’ясних з яловичини рядом виробників використовується
сировина невідповідної якості. Маса шматочків м’яса в зразках восьми виробників консервів менше 30 г, м’ясо не соковите, переварене, під час обережного виймання з банки шматочки розпадаються, колір
коричневий із червоним відтінком, запах та смак не властивий тушкованому м’ясу без аромату прянощів, зі стороннім запахом та присмаком, наявністю хрящів, судинних пучків, присутність грубої сполучної тканини. Масова частка м’яса з жиром була нижчою у зашифрованих зразках № 6 на 0,2 %, № 9 – на 1 %, перевищення рівня масової частки жиру виявлено в зразках №1 – на 12,9 %, № 2 – на 6 %, № 5 – на 5,1 %, № 7 – на 2,1 % та № 9 – на 1 % відповідно до вимог ДСТУ 4450:2005.
Ключові слова: консерви м’ясні, маркування, масова частка жиру, масова частка м’яса з жиром.
Зоотехнія
Піщан І. С.
Анотація:
Встановлено, що тривалість першого продуктивного періоду у швіцьких корів перевищує показник норми. Так, у первісток І і ІІІ (контрольної) групи лактація триває в середньому 348,0-348,1 доби, що перевищує норму (305 дн) на 12,4 %. У цей же час, перша лактація у корів ІІ групи продовжується 355,1 доби, що перевищує норму на 14,1 % та показники І і ІІІ (контрольної) груп на 2,0 % при вірогідності на рівні Р<0,05.
Визначено, що найвищим удоєм за лактацію характеризуються первістки І групи, від яких отримано 9467,3 кг фізичного або 9590,2 кг 4%-ового молока. Натомість, ІІ і ІІІ (контрольна) групи швіцьких корів продукують майже однакову кількість молока, яке становить за лактацію відповідно 8462,0 і 8422,7 кг фізичного або 8388,7 і 8084,7 кг 4%-ового молока. Тому, ці дві дослідні групи тварин за своїм рівнем молочної продуктивності поступаються аналогам І групи відповідно на 11,88 і 12,40 % (Р<0,001) за
показником фізичного молока, а в перерахунку на 4%-ове – відповідно 14,32 і 18,62 % (Р<0,001).
Доведено, що високий рівень продуктивності швіцьких первісток І групи забезпечується високою функціональною активністю їх організму впродовж першого лактаційного періоду. Так, в розрахунку на
одну добу лактації вони секретують 27,3 кг фізичного або 27,6 кг 4%-ового молока. При цьому, у порівнянні з показником тварин І групи у первісток ІІ групи середньодобовий удій менший на 14,23 % (Р<0,001), що в перерахунку на 4%-овое молоко становить 16,95 %(Р<0,001), а у контрольних аналогів ІІІ групи – на 12,81 % (Р<0,001) за фізичним молоком та 18,97 % (Р<0,001) за 4%-овим.
В загалом за оптимальних умов утримання та високого рівня годівлі первістки швіцької породи здатні проявляти високу функціональну активність лактуючого організму та продукувати від 8422,7 до 9467,3
кг молока за лактаційний період.
Ключові слова: корови, швіцька порода, первістки, лактація, удій молока
Суслова Н. І., Антоненко П. П., Макєєва Н. С., Головань Д. І.
Анотація:
Наведено дані щодо впливу кормових фітодобавок “Фітохол” та “Фітопанк” на динаміку білкового обміну корів у сухостійному періоді. Під дією запропонованої схеми застосування фітопрепаратів у корів
нормалізується білковий гомеостаз, про що свідчить зростання вмісту глобулінів на 32,6%, зниження альбумінів на 15,1%, рівні креатиніну, сечовини та азоту сечовини стабілізувались і знаходились в межах фізіологічної норми.
Ключові слова: обмін речовин, кормові фітодобавки “Фітохол”, “Фітопанк”, білковий обмін, альбуміни, глобуліни, неспецифічна резистентність.