Зоотехнія
Цап С. В., Братчик А. Г.
Анотація:
Ім’я Анатолія Івановича Свєженцова, доктора сільськогосподарських наук, професора добре відоме широкому колу вчених та практиків у галузі годівлі сільськогосподарських тварин та технології кормів. Науковий доробок вченого – 269 науково-методичних праць, у тому числі монографії, навчальні посібники, авторські свідоцтва та патенти на винаходи, які визнані в Україні та світі.
L. Darmohray, Marcin W. Lis, S. Tsap, I. Luchyn, O. Orishchuk
Аннотация:
Comparative studies of the solubility of protein feed of different origin had been conducted. Significant influences of the type of food on the degree of solubility of the protein were determined. Qualitative assessment of the content of biologically active substances (BAS) in the bodies of plants of Galega orientalis (Lam) was investigated. It was found a high content of flavonoids, alkaloids, ascorbic acid in the bodies of plants. It was traced the outlooks of further research of this problem.
Key words: feed, splitting in the rumen, protein solubility, biologically active substances, Galega orientalis (Lam), organs of plants.
Антоненко П. П., Качалова О. А., Приварніков К. Є.
Анотація:
Наведено дані щодо впливу різних доз кормових фітодобавок “Фітопанку” та “Гастроациду” на загальний стан, морфологічні показники крові собак за профілактики шлунково-кишкових хвороб та хвороб підшлункової залози. Встановлено, що кормові фітодобавки не мають негативного впливу на поведінку, загальний стан шкіри та слизових оболонок тварин, сприяють нормалізації морфологічних показників крові, функції печінки та процесів метаболізму, що зменшує ризик виникнення шлунково- кишкових захворювань та захворювань підшлункової залози у собак.
Ключові слова: кормова фітодобавка “Фітопанк”, “Гастроацид”, морфологічні показники крові, травна система, підшлункова залоза, собаки, превентивні заходи.
Балух Н. М.
Анотація:
Проведено аналіз кормової добавки нового покоління, що застосовуються в годівлі птиці на сучасному етапі розвитку комбікормової промисловості. Встановлено, що найбільше розповсюдження мають комбіновані кормові добавки, до складу яких входять декілька біологічно активних речовин. Використання кормової добавки “Проензим” у раціонах курчат-бройлерів показало позитивний вплив на доступність амінокислот корму та баланс азоту. Використання кормової добавки у раціоні курчат-бройлерів сприяло підвищенню доступності амінокислот корму: гістидину на 5,9%, аргініну на 5,8%, аспарагінової та глютамінової кислот на 7,1% та 8,5%, а також зменшення фенілаланіну на 3,7%. За дії максимальної дози кормової добавки “Проензим” кількість утриманого азоту в організмі курчат-бройлерів підвищується на 10,4%.
Ключові слова: пробіотики, ферменти, курчата-бройлери, доступність, білки, кормова добавка.
Бегма Н. А.
Анотація:
Досліджено особливості біохімічного складу крові піддослідного молодняку свиней при використанні в їх раціонах мінеральної добавки – анісорбу. Встановлено, що застосування анісорбу призводить до зменшення концентрації загального білка в сироватці крові у середньому на 9,5 % переважно за рахунок альбумінів. Відзначено вірогідне зменшення активності АСТ на 43,9% в ІІ дослідній групі, яка окрім основного раціону споживала 2 кг анісорбу на 1 т комбікорму та на 58,0% у ІІІ групі – 3 кг анісорбу на 1 т комбікорму. Дещо менш вираженим було зниження активності АЛТ. Виявлені зміни вказують на покращення функціонального стану печінки, оскільки у ІІ та ІІІ дослідних групах показники знаходилися у межах норми. Доведено, що ведення анісорбу в раціони молодняку свиней сприяє підвищенню середньодобових приростів на 13,05%, захищає здоров’я тварин дезактивуючи мікотоксини у кормовій сировині.
Ключові слова: молодняк свиней, кормова добавка, анісорб, мікотоксини, біохімічні показники, загальний білок крові, обмін речовин, продуктивність.
Білявцева В. В., Гуцол А. В.
Анотація:
Показано, що згодовування молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо БВМД “Енервік” із карнітином у дозі 50 та 100 г/т комбікорму, сприяє збільшенню в крові кількості еритроцитів на 4,39–11,07%, вмісту гемоглобіну на 9,49–14,13%, зростанню кольорового показника і кількості тромбоцитів на 13–15%. Кількість лейкоцитів проти контрольного рівня не змінюється, а моноцитів та еозинофілів має тенденцію до зменшення. Досліджувана добавка має позитивний вплив на збільшення в крові тварин загального білка, альбумінів та глюкози і суттєво не впливає на показники кальцію, фосфору та заліза. Ключові слова: молодняк свиней, БВМД “Енервік”, карнітин, згодовування, кров, морфологічні показники, біохімічні показники
Блащук В. В.
Анотація:
Встановлено, що гній відноситься до категорії нестабільних органічних забруднень, у складі якого присутні ентеропатогенні мікроорганізми: сальмонели, ешеріхії, а в разі порушення протиепізоотичного режиму на фермах – збудники туберкульозу, бруцельозу, лептоспірозу та інших інфекційних захворювань, небезпечних не лише для сільськогосподарських тварин, але і для людини. Розроблено живильне середовище та запропоновано екологічно обґрунтований спосіб виявлення мікобактерій в об’єктах навколишнього природного середовища (гній).
Ключові слова: відходи тваринництва, гній, мікроорганізми, мікобактерії, об’єкти навколишнього природного середовища, забруднення навколишнього середовища, спосіб виявлення.
Богдан І. М., Півторак Я. І.
Анотація:
Викладені результати використання у складі раціону кормової добавки “ПРОПІГплв” на тлі концентратного типу годівлі поросних свиноматок великої білої породи. Встановлено, що кормова добавка “ПРОПІГплв” має позитивний вплив на морфо-біохімічні показники крові, а також репродуктивні якості свиноматок. Так, найвищими репродуктивними показниками характеризуються свиноматки третьої і четвертої групи до раціону яких, включали кормову добавку “ПРОПІГплв” у кількості 4-6 г гол/добу. За багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, кількістю поросят та масою гнізда при відлученні, збереженості поросят тварини цих груп значно переважали тварин контрольної групи. Маса гнізда відповідно в середньому становила 161,7 кг, або на 24,2 кг перевищувала масу гнізда контрольної групи, що підтверджується вищим відсотком збереженості молодняку. Середня доза, яку можна рекомендувати складає 5 г, максимальна 6 г, гол/добу.
Ключові слова: кормова добавка “ПРОПІГплв”, раціон, поросні свиноматки, репродуктивність, живлення, багатоплідність, великоплідність, молочність, збереженість.
Боровкова В. М.
Анотація:
Наведено данні про вплив абіотичних факторів на організм поросят при дорощуванні. Встановлено, що зниження температури зовнішнього середовища, збільшення вологості та швидкості руху повітря негативно впливають на організм поросят при дорощувані. З’ясовано, що застосування комплексної добавки із органічної сировини “Люкон” у поєднанні із інфрачервоним випромінюванням сприяє збільшенню середньодобового приросту поросят, покращує обмін речовин, посилює гуморальний та клітинний імунітет та зменшує їх захворюваність. Ключові слова: поросята, абіотичні фактори, морфологічні показники крові, біохімічні показники крові, середньодобовий приріст.
Бурлака В. А.
Анотація:
Важкі метали (ВМ), нітрати, нітріти, пестициди інші токсини потрапляють переважно в рослини і продукти, які з них виготовляються. Значне забруднення середовища ВМ на ряд із низьким рівнем цих металів у біосфері і високою токсичністю потребують постійного моніторингу за їх вмістом не тільки в навколишньому середовищі, а й в кормах та харчових продуктах.
Ключові слова: алунітове борошно, важкі метали, метасоматозний реолітовий ксенотуфіт, нітрати, нітрити, пестициди, каолінове борошно.
Бурлака В. А., Меленівський О. М.
Анотація:
Наведені результати згодовування свіжої та консервованої барди коропу Любінської лускатої породи у кількості 10% в складі зернової суміші. Також за аналізом отриманих нами даних про затрати корму в ході вегетаційного сезону було зроблено висновок, що динаміка затрат корму в процесі вирощування цьоголіток носить закономірний характер.
Ключові слова: короп, свіжа та консервована барда, зернова суміш, затрати корму, рибопродуктивність.
Войтенко С. Л., Вишневський Л. В.
Анотація:
Викладені результати досліджень методів розведення свиней миргородської породи, яка на даному етапі є не численною й утримується лише в одному племінному господарстві України. Доведена можливість використання в селекційному процесі свинок, що мають 6 і 12% умовної частки кровності за породою п’єтрен, а решта – за миргородською породою. Розведення таких тварин не призводить до зниження ростових показників, порівняно із чистопородним молодняком, але запобігатиме звуженню генетичної різноманітності популяції та уникненню спорідненого підбору батьківських пар. Встановлена доцільність використання в локальній популяції інбредних кнурців, ступінь сумарного інбридингу яких 1– 3%. Такі тварини не знижують живу масу та приростив процесі вирощування, порівняно з аутбредним молодняком і можуть використовуватися для відтворення стада при чистопородному розведенні.
Ключові слова: миргородська порода, жива маса, прирости, походження свинок, ступінь інбридингу кнурців.
Голубєв М. І., Сичов М. Ю., Махно К. І.
Анотація:
Подані результати досліджень з визначення оптимального рівня хрому в комбікормі для молодняку перепелів породи фараон. Вивчено показники забою перепелів 35-добового віку залежно від вмісту хрому у повнораціонних комбікормах. Доведено, що додаткове включення солі хрому до комбікорму для перепелів з вмістом 1,0 мг/кг корму сприяє збільшенню маси патраної тушки на 2,8 %. Встановлена залежність між виходом їстівних частин та вмістом хрому у комбікормі, яка описана поліноміальною кривою з високим коефіцієнтом достовірності апроксимації (R 2 = 1).
Ключові слова: перепела, показники забою, комбікорм, хром
Голубєва Т. А.
Анотація:
Вивчено ефективність застосування ферментно-пробіотичної добавки “Проензим” за згодовування комбікормів із різним рівнем сухої пивної дробини (4–16%) молодняку перепелів породи Фараон. Встановлено, що найбільші показники продуктивності спостерігаються у птиці, якій згодовували у складі комбікорму 8% сухої пивної дробини. При цьому у віці 35 діб їх жива маса становила 253,4 г, і вони переважали за середньодобовим приростом та витратами корму аналогів контрольної групи відповідно на 3,9% та 1,5%. Внаслідок введення даної дози сухої пивної дробини встановлено, що за період вирощування 1–35 діб підвищилась передзабійна маса, маса патраної тушки та м’ясність тушки перепелів.
Ключові слова: перепели, зоотехнічні показники, суха пивна дробина, “Проензим”, комбікорм.
Даниленко В. П., Бомко В. С.
Анотація:
Дані, отримані під час проведення науково-господарського досліду, свідчать, що заміна високопродуктивним коровам сірчанокислого Цинку на змішанолігандний комплекс Цинку навіть у менших дозах суттєво не вплинула на гематологічні та біохімічні показники крові. Відмічено незначне підвищення числа еритроцитів і лейкоцитів, гемоглобіну, загального рівня білка, альбумінів, α-глобулінів, γ-глобулінів, Купруму, Цинку, Селену, і зменшення β-глобулінів, ЛЖК, лужного резерву крові, кетонових тіл, концентрації неорганічного Фосфору, Кальцію в їх крові. При цьому підвищилась активність каталази і пероксидази, змінилась концентрація глутатіону, який тісно пов’язаний з ферментом пероксидазою, збільшився вміст загального і відновленого глутатіону та каротину.
Ключові слова: високопродуктивні корови, премікс, мікроелементи, сірчанокислі солі мікроелементів Купруму, Цинку, Кобальту, Мангану, змішанолігандний комплекс Цинку, білок, альбуміни, глобуліни.
Дармограй Л. М., Шевченко М. Є.
Анотація:
Викладено результати впливу біомаси дріжджів на фізіологічний статус та інтенсивність росту кролів за інтенсивної технології вирощування. Експериментальні дослідження проводились із 75-кролями білої термонської породи, з яких було сформовано 5 груп. Для годівлі молодняку кролів використовували повнораціонні гранульовані комбікорми, у структурі яких був різний вміст кормових дріжджів: 1 контрольна група – 3 %, 2 дослідна – 5 %, 3 – 7 %, 4 – 9 % і 5 – 11 %. У результаті експерименту встановлено, що біомаса дріжджів позитивно впливала на інтенсивність росту та функціонування організму. Введення до комбікорму 9% кормових дріжджів супроводжується збільшенням середньодобового і абсолютного приростів на 7,2% (Р<0,001) порівняно з контролем. У кролів 4 групи в крові збільшується концентрація загального білка, гемоглобіну і еритроцитів відповідно на 2,3, 13,8 і 18,4%, а також зменшується кількість лейкоцитів і вміст холестеролу на 2,2 і 2,3%. Аналізуючи одержані дані можна стверджувати про доцільність використання кормових дріжджів у складі повнораціонних гранульованих комбікормів молодняку кролів, при інтенсивному способі вирощування на м’ясо, у кількості 9%.
Ключові слова: кролі, фізіологічний статус, комбікорм, кормові дріжджі, середньодобовий і абсолютний приріст, гематологічні показники.
Дворецький А. І., Рожков В. В., Савенко К. І.
Анотація:
Розглянута технологія вирощування товарного коропа в полікультурі при підборі більш ефективного рецепту комбікорму. Результати досліду показали, що між потребою в кількості їжі у коропа і кількістю корму, що забезпечує високий темп росту при найменших витратах корму, існує велика різниця. Найбільш високий приріст спостерігався у риб, які отримували гранули рецепту № РК-2 за рахунок того, що він мав високий рівень протеїну та вдале співвідношення пластичних та енергетичних речовин. Встановлено, що найбільш ефективним є корм РК-2, при його застосуванні прибуток склав 3550 грн. Рівень рентабельності виробництва продукції при використанні корму РК-2 становив 72,0%, при використанні корму РК-2А – 35,9%, тоді як при використанні РК-2Б – 38,2%. Це свідчить про більш високу ефективність застосування у годівлі коропа комбікорму РК-2 у порівнянні із кормами інших рецептів.
Ключові слова: риба, короп, полікультура, рецепт, корми, раціон, годівля, добовий приріст, норма, білок, маса тіла риби, економічна ефективність, використання кормів.
Жуков В. П., Панько В. В., Ратушняк В. Н.
Аннотация:
Универсальные и специализированные силосные гибриды кукурузы LG 32.32, LG 32.85, Jodie, Моника 350 МВ по составу сырого протеина, содержанию НДК и лигнина соответствуют требованиям нормальной физиологии пищеварения дойных коров. Повышенный уровень расщепляемости сырого протеина при достаточном содержании легкоредуцируемых углеводов, обуславливает интенсивный рост микрофлоры рубца способствующий образованию дополнительного количества микробиального белка. Низкое содержание стабильного крахмала в силосе из специализированных гибридов кукурузы предотвращает спонтанное образование газов и вздутие рубца. Ключевые слова: рубец, микрофлора, сырой протеин, летучие жирние кислоты, клетчатка, микробиальный белок
Каратєєва О. І.
Анотація:
Висвітлено результати дослідження зв’язку процесів раннього постнатального періоду онтогенезу корів різних порід із їх наступною молочною продуктивністю. Загальний аналіз молочної продуктивності за параметрами динаміки кривої росту і наступної молочної продуктивності дозволяє здійснювати вірогідне прогнозування основних ознак селекції.
Ключові слова: інтенсивність формування організму, напруга росту, рівномірність росту, фенотипова кореляція.
Карунський О. Й., Ніколенко І. В.
Анотація:
Організація повноцінної годівлі тварин необхідна умова інтенсифікації сучасного тваринництва. При цьому велике значення має забезпечення раціону концентрованими білково-вітамінними добавками, ферментними препаратами, біологічно активними речовинами, які прискорюють ріст і повноцінну продуктивність свиней. Перспективним способом є використання ферментних препаратів у раціонах як свиноматок, так і при відгодівлі молодняку свиней. У своїх дослідах, для підвищення молочної продуктивності маток застосовували “Лізоцим”, а також вивчали його вплив на ріст і розвиток їх потомства в постембріональний період. Дослід проводили в господарстві ТОВ “Авангард-Д” Овідіопольського району, Одеської області.
Ключові слова: продуктивність, премікс, годівля, свині, ферментний препарат “Лізоцим”.
Курнаєв О. М., Сироватко К. М.
Анотація:
Наведено результати годівельних дослідів із визначення перетравності поживних речовин та продуктивної дії силосу з пров’яленої маси сумішки конюшини та пажитниці багатоквіткової, заготовленого з використанням біологічних консервантів “Літосил”, “Літофер” та “Літосил плюс”. Встановлено, що застосування біологічних консервантів сприяє підвищенню коефіцієнтів перетравності поживних речовин та енергетичної цінності силосу. Згодовування силосу у складі господарських раціонів забезпечує підвищення молочної продуктивності корів при зменшенні витрат кормів на один кілограм молока.
Ключові слова: силос, перетравність, корови, молоко, обмінна енергія, протеїн
Китаєва А. П.
Анотація:
Вивчали відтворну здатність корів української червоно-рябої молочної породи залежно від тривалості продуктивного використання. Встановлено, що зі збільшенням числа лактацій, підвищується вихід телят на 100 корів та зменшуються збитки від яловості у розрахунку на одну ялову корову.
Ключові слова: продуктивність, продуктивний вік, лактація, відтворна здатність, вихід телят.
Ластовська І. О., Луценко М. М.
Анотація:
Досліджено поведінку телят молочного періоду, що утримувались в склопластикових будиночках на свіжому повітрі та відгодівельного молодняку в умовах реконструйованих приміщеннях під ресурсоощадну технологію виробництва яловичини. Встановлено, за етологічними показникам, високу адекватність нової ресурсоощадної технології до фізіологічних потреб відгодівельного молодняку.
Ключові слова: етологія, молодняк великої рогатої худоби, життєві прояви, технологія, споживання корму,фізіологічні потреби.
Лемешева М. М., Юрченко В. В.
Аннотация:
Рассматривается эффективность использования неорганических и органических источников цинка, меди, марганца в кормлении птицы. Проведен анализ влияния различных форм микроэлементов на их биологическую доступность, обмен веществ, рост, яичную продуктивность, воспроизводительную функцию и здоровье птицы. Ключевые слова: микроэлементы, кормление, птица, птицеводство, хелаты, протеинаты, цинк, медь, марганец, продуктивность, яйценоскость, качество яиц.
Лесновська О. В.
Анотація:
Вовнова продуктивність овець залежить від генетичних особливостей, віку, вгодованості тварин, площі шкіри, щільності руна, товщини та довжини вовни. Дослідженнями встановлено, що з метою покращення рівня вовнової продуктивності, підвищення настригу вовни та виходу чистої вовни овець асканійської м’ясо-вовнової породи дніпропетровського типу необхідно використовувати баранів- плідників породи тексель. Однак, схрещування вівцематок асканійської м’ясо-вовнової породи з баранами- плідниками м’ясної породи тексель, викликає незначне огрубіння вовни в нащадків, а з породою олібс – тонина вовни зменшується. За настригом поярку та немитої вовни у 14–15-місячному віці, помісі від текселя переважали чистопородних АМД на 6,8 і 4,7%. При цьому, помісі від олібса поступалися чистопородним АМД, відповідно на 20,5 (р<0,01) і 14,2% (р<0,01). За фізико-технічними властивостями вовна відповідала вимогам стандарту.
Ключові слова: вовнова продуктивність, асканійська м’ясо-вовнова порода дніпропетровського типу, олібс, тексель.
Лівощенко І. М., Рижкова Т. М.
Анотація:
Наведено дані, щодо впливу збагаченого йодом материнського молока на приріст живої маси козенят. Встановлено, що йодовмістні добавки у раціонах годівлі маток позитивним чином впливають на фізичний розвиток молодняка тварин у молочний період вирощування. На думку авторів, це відбувається за рахунок стимулювання синтезу білку гормонами щитоподібної залози, у результаті чого, активується розвиток та диференціація тканин зростаючого організму.
Ключові слова: йод, приріст живої маси, козенята, молоко.
Микитюк В. В., Поротікова І. І.
Анотація:
Комплексний підхід до вивчення трансформації поживних речовин у продукцію молодняком м’ясо- вовнових овець типу корідель показав достатньо високу їх здатність до ефективного використання кормів степової зони, що підтверджують коефіцієнти перетравності поживних речовин. За результатами проведених досліджень, можна констатувати про явну непереконливість розподілу у вівчарстві витрат кормів для молодняка овець у співвідношенні 40–45% на приріст м’яса в живій масі та 55–60% на продукування вовни і вовнового жиру. Доведено, що у віці 5–7 місяців на приріст маси тіла витрачається 91,7–90,1%, а вовни – 8,3–9,9% від загальної енергетичної цінності виробленої продукції, тоді як у 12-місячному віці, відповідно – 72,7 і 27,3%. У той же час було встановлено, що при незадовільній годівлі піддослідних баранців, за відсутності приросту маси тіла, більш висока енергетична цінність притаманна молодняку з тониною вовни 50–56 якості, коли енергія приросту вовни і вовнового жиру складала 151,59–166,55 кДж/добу і це становило 100%.
Ключові слова: молодняк овець, поживні речовини, конверсія, енергетична цінність продукції.
Милостивий Р. В., Високос М. П.
Анотація:
На підставі проведених досліджень виявлені особливості стосовно прояву пристосувальних механізмів і реалізації потенціалу молочної продуктивності імпортних тварин голштинської породи залежно від їх попереднього екогенезу (Данія, Німеччина, Угорщина). Встановлено, що за природно-кліматичних особливостей характерних для Степу України, в умовах промислової технології виробництва молока за показниками природної резистентності, стійкості до захворювань і спекотних погодних умов, адаптація тварин датської селекції відбувалась більш успішно, ніж німецької та угорської.
Ключові слова: адаптація, голштини, екогенетичне походження, резистентність, відтворювальна здатність, продуктивність.
Мясников Г. Г.
Аннотация:
Приведены результаты научно-хозяйственного опыта по возможности и экономической эффективности замены промышленных комбикормов, кормами собственного производства в рационах высокопродуктивных коров в период раздоя. Предлагается использовать комбикорм собственного производства в рационах высокопродуктивных дойных коров в 1 фазе лактации, при условии балансирования их по энергии и питательным веществам путем включения дополнительных ингредиентов в состав комбикорма-концентрата.
Ключевые слова: дойные коровы, молочная продуктивность, комбикорм собственного производства.
Непорочна О. Т.
Анотація:
Висвітлено результати досліджень відносно перетравності поживних речовин, балансу азоту, кальцію, фосфору та обмінної енергії у курок-несучок породи Ломанн-ЛСЛ Класік за використання гірчичної та гарбузової макухи та ферментного препарату “Оллзайм SSF”.
Ключові слова: перетравність, азот, кальцій, фосфор, обмінна енергія, курки-несучки, гірчична макуха, гарбузова макуха, ферментний препарат.
Омелян А. М., Позняковський Ю. В.
Анотація:
Наведено дані щодо використання комбікорму з різним рівнем аргініну у годівлі молодняку перепелів м’ясного напряму продуктивності та їх вплив на живу масу та витрати корму на одиницю приросту. Встановлено, що згодовування перепелам комбікорму із вмістом аргініну 1,66 % сприяє збільшенню їх живої маси на 2,6 %, середньодобових приростів – на 2,7 %, та зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 1,1 %.
Ключові слова: перепели, аргінін, комбікорм, жива маса, середньодобовий приріст.
Отченашко В. В., Уманець Д. П., Нечай Н. М.
Анотація:
Наведено результати досліджень відносно показників забою молодняку перепелів за різних рівнів молочної кислоти в комбікормі. Вивчено показники та вихід продуктів забою молодняку перепелів залежно від різних рівнів молочної кислоти в комбікормі. Доведено, що використання молочної кислоти у комбікормі сприяє підвищенню показників забою перепелів та виходу продуктів забою у %, при цьому найвищими вони виявилися у птиці, яка споживала комбікорм з вмістом молочної кислоти 0,5 мл/100 г. За якістю харчова молочна кислота відповідала ДСТУ 4621. Виявлено, що залежно від рівня молочної кислоти у комбікормі та періоду вирощування птиці, змінюється інтенсивність росту м’язової тканини на певних ділянках тіла, що підтверджується показниками індексів м’ясних якостей тушок, при цьому найвища інтенсивність росту, яка була характерна для перепелів, яким згодовували комбікорм з вмістом 0,5 мл/100 г молочної кислоти, супроводжувалася найвищими значеннями м’ясності тушки, що на 1,1 –1,9 % вище, ніж у контролі. Ключові слова: перепели, молочна кислота, показники забою, м’ясність тушки, вихід їстівних частин, комбікорм.
Піщан І. С.
Анотація:
У статті викладені матеріали дослідження морфологічних властивостей вимені корів швіцької породи різного екологічного походження. Встановлено, що на 2-3 місяці лактації довжина вимені корів швіцької породи становить у середньому 38,7-39,7 см, натомість ширина суттєво менша і знаходиться біля показника 30 см. У цей же час у тварин, імпортованих навесні, коли адаптація до нових умов експлуатації була у теплу пору року, ширина вимені найбільша і становить у середньому 31,5 см. Це значення більше показників сумської та австрійської швіцької худоби, але завезеної восени, коли адаптація проходила у холодну пору року, відповідно показник більше на 7,62 і 6,03 % (Р<0,001). З огляду на це, обхват вимені весняної австрійської швіцької худоби найбільший і становить 132,4 см. Весняні австрійські швіцькі корови з високими адаптаційними властивостями мають достатній обхват вимені, середнє значення якого становить 132,4 см, та глибину, де передня його частина має 28,9 см, а задня – 38,3 см. Сума цих лінійних показників забезпечує умовний об’єм вимені на рівні 14692,5 см 3 . Достатньо розвинута паренхіма та ємнісна система вимені забезпечують разовий удій у цих тварин на рівні 13,8 кг. Дійки вимені швіцьких корів мають симетричне розташування, циліндричну форму, довжину до 5,8 см передні та до 7,5 см – задні. У 73,3-76,7% тварин ванноподібна форма вимені, проте, у імпортованих осінніх корів швіцької породи з недостатніми адаптаційними властивостями, на чашоподібну форму вимені приходиться 43,3% поголів’я.
Ключові слова: корови, порода, молочна швіцька худоба різної селекції, морфологічні ознаки вимені, удій, індекс формату вимені.
Піщан С. Г., Литвищенко Л. О., Гончар А. О.
Анотація:
Викладено матеріали дослідження залежності молочної продуктивності голштинських корів та від тривалості сервіс-періоду. Встановлено, що за рівня молочної продуктивності в перерахунку на 305 діб лактації корів першої-п’ятої лактацій у середньому 10687,5 кг фізичного або 10785,6 кг 4%-ового молока сервіс-період не перевищує 65,8 доби. У цей же час, у голштинів такого ж віку та продуктивності відповідно 11237,2 і 10893,4 кг молока сервіс-період становить у середньому 542,8 доби. Якщо різниця за показником сервіс-періоду в досліджуваних голштинів становить 8,25 рази, то за рівнем надою фізичного молока вона не перевищує 4,9%, тоді як за 4%-овим її взагалі немає. Це вказує на те, що рівень продуктивності та лактаційна домінанта не мають вирішальної ролі в ефективному заплідненні лактуючих корів. Доведено, що тривалий сервіс-період призводить до безпліддя на рівні 373,1–527,8 доби, втрат приплоду 1,3–1,8 голови на кожну корову, а також знижує інтенсивність їх використання.
Ключові слова: корова, сервіс-період, лактація, удій, жир, білок, безпліддя, міжотельний період
Пилипчук О. С., Шеремета В. І.
Анотація:
Встановлено що введення свиноматкам вітамінного “Інтровіт” і згодовування нейротропного- метаболічного “Глютам 1М” препаратів у день відлучення поросят, проявляють в організмі самок синергетичну дію, що сприяє підвищенню їх відтворювальної здатності. Так, після їх використання на 1-3 день після відлучення поросят, у свиноматок підвищується заплідненість на 18,3%, збільшується багатоплідність на 2,4 поросяти і зменшується кількість мертвонароджених на 0,6 голови. Ключові слова: заплідненість, відтворювальна здатність, свиноматка, “Глютам 1М”, поросята, багатоплідність, жива маса.
Подолян Ю. М.
Анотація:
У результаті досліджень, які відбувалися на базі науково-дослідної ферми Вінницького національного аграрного університету, одержано нові дані про позитивний вплив досліджуваного пробіотичного препарата на хімічний, амінокислотний та мінеральний склад печінки перепелів. Встановлено, що додаткове використання кормової добавки до раціону перепелів м’ясної породи Фараон підвищує кількість сухої речовини та БЕР у печінці птиці 4-ї групи на 0,47 та 2,5% порівняно з контрольним показником. Варто відзначити, що споживання кормової добавки перепелами сприяє підвищенню накопичення вмісту протеїну у печінці 2-го зразка на 5,3%, 3-го на 12,4% та 4-го на 8,3% відносно контрольної групи. Найвищий рівень жиру за дії пробіотичної добавки зафіксовано у печінці 2-ї групи на 6,2%. Водночас, у 3-й та 4-й групах цей показник менший, від контролю, відповідно, на 3,3 та 1,0%. Встановлено, що згодовування перепелам різних доз пробіотика сприяє збільшенню у печінці концентрації фосфору на 13,6%, кальцію на 71,4%, магнію на 38,8%, феруму на 42,1%, цинку на 3,4%, мангану на 26,5% та купруму на 67,0%. У ході досліджень встановлено, що за дії пробіотичного препарату в печінці перепелів підвищується вміст незамінних амінокислот: лізину на 0,19%, аргініну на 0,36%, треоніну на 0,78%, валіну на 0,12%, метіоніну на 0,18%, ізолейцину на 0,17%, лейцину на 0,48% та фенілаланіну на 0,19%, порівняно з контрольним зразком. Таким чином, результати досліджень свідчать про позитивний вплив досліджуваного пробіотика на хімічний склад печінки перепелів.
Ключові слова: перепели, пробіотик, годівля, м’ясо, хімічний склад, мінеральні елементи, амінокислоти.
Похил В. І., Похил О. М.
Анотація:
Наведено результати досліджень, щодо підвищення біологічної цінності раціону овець за рахунок використання нетрадиційних кормових засобів, в еквівалентній кількості за поживністю по відношенню до традиційних кормів (сіно люцернове, лучне). Встановлено, що використання сіна чумизи, шпинату у співвідношенні 1:1 з традиційно прийнятими в годівлі, дає можливість збагатити раціон поживними речовинами та підвищити споживання структурних складових за рахунок їх біологічного різноманіття.
Ключові слова: вівці, сіно чумизи, шпинату, тритікале, кормова одиниця, клітковина.
Присяжнюк Н. М., Онищенко Л. С.
Анотація:
Відзначено, що найважливішими факторами, що визначають продуктивні якості риби є процеси, пов’язані з живленням гідробіонтів. Через споживання корму здійснюється один з найбільш суттєвих зв’язків організму з навколишнім середовищем. Характер живлення є видовою властивістю риб. Кожний об’єкт вирощування, виходячи з біологічних особливостей, для свого нормального існування вимагає певну кількість і співвідношення повноцінного білка жиру, вуглеводів і мінеральних речовин. Проведені дослідження показали, що печінка трьохліток родини коропові неістотно різнилася за топографо- анатомічними та органолептичними показниками. Доведено, що належність риб до певної таксономічної групи не впливає на анатомічне розмежування печінки та підшлункової залози. Встановлено, що для більшості представників родини коропових характерним є наявність гепатопанкреасу.
Ключові слова: печінка, підшлункова залоза, гепатопанкреас, печінкові пластинки, центральна вена, печінкова часточка, гепатоцит, панкреатоцит, морфометрія.
Пришедько В. М., Черненко О. М.
Анотація:
Досліджено адаптаційні якості бугаїв-плідників голштинської породи. Після технологічного навантаження низькостресостійкі тварини відзначалися підвищенням у крові концентрації кортизолу в 6,5 рази, тестостерону – на 80,2%, активності креатинфосфаткінази – на 27,9%, що вказує на сильнішу стресову реакцію в їх організмі та, відповідно менший адаптивний потенціал, порівняно з тваринами протилежного типу.
Ключові слова: адаптаційні якості, тип стресостійкості, бугаї-плідники голштинської породи, концентрація у крові гормонів, активність ферментів крові.
Просяник И. А., Ольховская М. В.
Аннотация:
В статье освещен актуальный вопрос зараженности кормов микотоксинами и микотоксикозов, который является наиболее актуальным и экономически значимым в современном животноводстве и птицеводстве. Описано влияние развития плесневых грибов и их метаболитов на кормовое сырье и непосредственно на сельскохозяйственное поголовье. Предложено решение детоксикации кормов – использование адсорбентов, а именно минерального сорбента АНИСОРБ, который защищает здоровье сельскохозяйственных животных и птиц путем дезактивации микотоксинов в зараженном сырье и кормах и минимизирует риск возникновения микотоксикозов.
Ключевые слова: адсорбент, афлотоксин, детоксикация, клинические признаки, микотоксин, микотоксикоз.
Різничук І. Ф.
Анотація:
Вивчено продуктивні якості поросят у віці від 61 до 90 діб за використання повнораціонного комбікорму зі зниженою нормою концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору. Визначено, що в склад 1 кг повнораціонного комбікорму для поросят живою масою 20-40 кг необхідно ввести 5 г солі кухонної, 14 г крейди кормової і 14 г монокальційфосфату, або в сумі 3,3 % за масою, тоді як за використання повнораціонного комбікорму, згідно з ДСТУ 4124-2002 кількість введення солі кухонної становить 9 г, крейди кормової – 15 г, монокальційфосфату – 20 г, або в сумі 4,4 % за масою. Встановлено, що використання запропонованої норми концентрації хлориду натрію, кальцію і фосфору забезпечує зменшення буферної ємності комбікорму, призводить до збільшення приросту живої маси і ефективності використання корму. При цьому в 60-добовому віці жива маса поросят становить 19 кг, а у віці від 61 до 90 діб збільшується до 36,5 кг за середньодобового приросту 585 г та конверсії 2,4 кг комбікорму на 1 кг приросту поросят, тоді як за використання повнораціонного комбікорму, згідно з ДСТУ 4124-2002 ці показники складають 18,5 кг, 35,5 кг, 570 г і 2,5 кг відповідно.
Ключові слова: годівля поросят, повнораціонний комбікорм, БВМД, концентрати, конверсія комбікорму, хлорид натрію, кальцій, фосфор.
Роль Н. В., Цехмістренко С. І.
Анотація:
У тканинах та органах кролів новозеландської породи вивчали вміст відновленого глутатіону та сульфгідрильних груп. Встановлено динаміку змін вмісту відновленого глутатіону та сульфгідрильних груп в тканинах мозку, серця та найдовшого м’яза кролів новозеландської породи у віці 1, 15, 30, 45, 60, 75 та 90 діб. Відмічено, що найвищий вміст відновленого глутатіону у тканинах мозку кролів був у 75- добовому віці — 1,99 ммоль/г. Виявлені зміни показників свідчать про активну участь глутатіонової системи у формуванні адаптивної відповіді організму на дію різних чинників виробничого процесу.
Ключові слова: сульфгідрильні групи, глутатіон, антиоксидантна система захисту, серце, мозок, м’яз, кролі
Садомов Н. А., Бородулина В. И.
Аннотация:
В статье рассматриваются средства и способы повышения защитных сил организма, способствующих увеличению продуктивных показателей свиней. Применение адсорбента нового поколения “Фунгинорм” обеспечило у опытных свиней на откорме необходимую интенсивность роста в данном возрасте. Таким образом, среднесуточный прирост у свиней 2-й и 3-й опытных групп за период исследований, получавших адсорбент “Фунгинорм” в дозе 1,0 г/кг и 1,5 г/кг комбикорма, составил 622 г и 611 г, что достоверно выше, чем в контрольной группе на 11,9 % и 9,9 % соответственно. Включение данного адсорбента в рацион свиней на откорме в дозах 0,5-1,5 г/кг комбикорма снизило конверсию корма и повысило ее коэффициент на 3,5 – 12,4 % по сравнению с контрольной группой.
Ключевые слова: адсорбент нового поколения, свиньи на откорме, питательность корма, живая масса, конверсия корма.
Себа М. В., Дейнека М. О., Каплуненко В. Г.
Анотація:
Досліджено вплив препарату “Кватронан-Se” та мікроелементів Se, Ge, Cu, Mn, Cr, у різних комбінаціях на заплідненість та добовий надій корів симентальської породи. Отримані результати показали, що ін’єкції мікроелементів та даного препарату на 10-12 день статевого циклу значно підвищують здатність до запліднення корів дослідних груп порівняно з контрольною та не проявляють значного впливу на добовий надій корів. Найвищий рівень заплідненості 80% був у другій дослідній групі, якій ін’єктували “Кватронан-Se”. Дещо нижчі показники були отримані у першій та третій дослідній групі відповідно 66,6% та 73,3% – різниця в межах похибки.
Ключові слова: карбоксилати, репродуктивна здатність, мікроелементи, корови, ембріони.
Семко Т. В., Власенко В. В., Власенко І. Г., Побігайло А. А.
Анотація:
Розглянуто питання розширення асортименту молочних продуктів функціонального призначення. Показана роль лактококів із високою протеолітичною властивістю, які мають найбільшу біологічно- протеолітичну дію на казеїн молока, в результаті чого утворюються фізіологічно-активні пептиди під впливом ферментативних систем молочнокислих бактерій, тому молочну продукцію функціонального призначення рекомендується використовувати як засоби корекції гіпертонічної хвороби та профілактики серцево-судинних захворювань. Ключові слова: молочні продукти, лікувально-профілактичне харчування, лактококи, лактози, нізин, пептиди, молочнокислі бактерії, харчовий сухий молочний продукт.
Сиваченко Є. В., Дяченко Л. С.
Анотація:
Наведено показники збереженості, інтенсивності росту, конверсії корму та забою курчат- бройлерів за випоювання з водою різних доз пікислювача FRA LBB DRY та антибіотику Норфолк. Досліджувані дози підкислювача (1,0; 1,33; 1,66 і 2,0 мл/л води) сприяли підвищенню середньодобових та абсолютних приростів живої маси бройлерів дослідних груп, порівняно з контролем, на 3,5–4,2 %, Європейського індексу ефективності – на 31,7–49,8 од. та зменшенню затрат кормів на приріст – на 2,7–4,3 %, а також збільшенню передзабійної маси на 3,4–4,6 %, маси патраної тушки – 5,9–7,8 та маси їстівних частин – на 6,7–8,8 %. Продуктивні та забійні показники бройлерів за випоювання з водою антибіотику займали проміжне місце серед показників птиці дослідних груп за додавання до води підкислювача.
Ключові слова: курчата-бройлери, підкислювач, антибіотик, продуктивність, забій.
Сметаніна О. В., Ібатуллін І. І., Бомко В. С.
Анотація:
Досліджено хімічний склад молока від високопродуктивних голштинських корів німецької селекції у перші 100 діб лактації. Дефіцит Кобальту покривали на 100% за рахунок сірчанокислого Кобальту для 1-ї контрольної групи та на 100, 75, 50 і 25% за рахунок змішанолігандного комплексу Кобальту для дослідних груп у поєднанні з сульфатами Купруму, Цинку та селеніту натрію. Встановлено, що характер змін кількості основних інгредієнтів молока залежить від доз змішанолігандного комплексу Кобальту.
Ключові слова: високопродуктивні корови, премікс, мікроелементи, змішанолігандний комплекс Кобальту, сірчанокислі солі мікроелементів Купруму, Цинку, Кобальту, суха речовина, жир, білок, лактоза.
Стапай П. В., Параняк Н. М., Гавриляк В. В., Стахів Н. П., Скорохід А. В.
Анотація:
Наведені результати дослідження впливу згодовування вівцематкам незамінних амінокислот лізину, метіоніну, а також сульфату натрію на прирости та фізико-хімічні властивості вовни вівцематок та отриманих від них ягнят. Встановлено, що використання у раціонах вівцематок лізину, метіоніну та сульфату натрію призводить до підвищення інтенсивності росту вовни з одночасним покращенням її хімічного складу і фізичних показників за рахунок збільшення у волокнах вмісту загальної сірки, цистину і їх міцності як у вівцематок, так і у отриманих від них ягнят. Дія сірковмісних сполук (метіоніну, сульфату натрію) у більшій мірі направлена на формування вовнової продуктивності порівняно з лізином.
Ключові слова: вівцематки, ягнята, вовна, амінокислоти, сірка
Титаренко І. В., Буштрук М. В., Старостенко І. С.
Анотація:
Викладено результати досліджень впливу системи вирощування молодняку на формування високопродуктивного стада. Доведено, що вирощування ремонтного молодняку у досліджуваних господарствах знаходиться в прямому зв’язку з рівнем забезпеченості господарств кормами. Дослідження вікової динаміки живої маси свідчить, що при вирощуванні ремонтних телиць існує нерівність за періодами росту і розвитку, що стримує темпи поліпшення стада за молочною продуктивністю і відтворною здатністю. Інтенсивний ріст телиць і можливість їх раннього використання для племінних цілей дає змогу значно скоротити непродуктивний період і знизити вік їх плідного осіменіння. Отримані результати свідчать, що для визначення оптимального часу першого осіменіння більш важливе значення має не вік, а жива маса та загальний розвиток тварин, оскільки осіменіння телиць із низькою живою масою як в ранньому, так і в пізньому віці призводить до погіршення їх господарської цінності.
Ключові слова: система вирощування ремонтного молодняку, молочна продуктивність, відтворювальна здатність, середньодобові прирости телиць, українська чорно-ряба молочна порода
Хмельничий Л. М., Вечорка В. В.
Анотація:
Проведені дослідження з оцінки бугаїв-плідників за показниками тривалості використання та довічної продуктивності їхніх дочок української червоно-рябої молочної породи. Встановлено достовірний вплив плідників на тривалість життя, показники господарського використання та довічну продуктивність потомства, який детермінується індивідуальною спадковістю бугаїв. Встановлена позитивна кореляція між надоєм першої лактації та показниками довічної продуктивності корів. Високий рівень надою за першу лактацію потомства окремих бугаїв-плідників не гарантує збільшення у них показників господарського використання та довічної продуктивності. Дочки помісних за голштинською породою бугаїв вітчизняної селекції не поступалися за показниками продуктивного довголіття потомству, одержаному від чистопородних голштинських плідників.
Ключові слова: українська червоно-ряба молочна порода, бугаї-плідники, тривалість використання, довічна продуктивність, надій, молочний жир.
Цап С. В., Оріщук О. С., Рубан Н. О., Мусіч О. І.
Анотація:
Вивчено ефективність використання комплексних кормових добавок на основі пальмового жиру у складі комбікорму для курчат-бройлерів та їх вплив на продуктивність і перетравність поживних речовин в організмі птиці. Встановлено, що згодовування кормових добавок з введенням пальмового жиру у складі комбікорму піддослідної птиці мало позитивний ефект на їх збереженість, продуктивність і засвоєння основних поживних речовин. Кращою продуктивною дією характеризувалася кормова добавка – ВАМЖК. Згодовування її курчатам-бройлерам II дослідної групи у кількості 3% сприяло підвищенню продуктивності на 5,1%, перетравності сирого протеїну – на 5,8%, сирого жиру – на 4,9% та сирої клітковини – на 1,4%. Водночас введення до основної кормосуміші бройлерам III дослідної групи 5% БЖК також спостерігалася тенденція до підвищення продуктивності на 6,6% та кращого засвоєння поживних речовин корму.
Ключові слова: курчата-бройлери, раціон, пальмовий жир, продуктивність, соєва макуха, перетравність.
Цвігун А. Т., Цвігун О. А.
Анотація:
Наведено результати науково-господарського досліду проведеного на українських чорно-рябих і червоно-рябих коровах в різні фази лактації за різних рівнів протеїнового живлення. Встановлено, що найвищий надій молока був у третій групі корів, які отримували додатково в раціоні 20% протеїну та сухої речовини, дещо меншим надій був у другій групі корів, які отримували додатково 10% протеїну. Видима доступність мікроелементів у І, ІІ і ІІІ фази лактації в контрольній групі була найнижчою. За додавання в раціон додатково 10% протеїну доступність мікроелементів достовірно вища, а при додаванні 20% протеїну – дещо нижча.
Ключові слова: суха речовина, протеїн, видима доступність, раціон, годівля, Залізо, Мідь, Цинк, Марганець, Кобальт, Йод, Селен.
Чернадчук М. М., Бомко В. С.
Анотація:
На підставі даних, отриманих під час проведення науково-господарського досліду, найкращі результати за молочною продуктивністю були отримані від корів 4-ї дослідної групи, які отримували раціони із 2 кг bypass сої. Перевага за середньодобовими надоями молока 4 % -ової жирності склала в 4-й дослідній групі 5,5 кг (P<0,001) або 13,9 % порівняно з показниками контрольної групи. Найменші витрати корму на 1 кг молока спостерігали у корів 4-ї дослідних групи, яким згодовували раціони з 2 кг bypass сої, де рівень важкорозчинного протеїну склав 40 % від сирого протеїну і ці витрати склали 6,5 МДж проти 7,4 МДж у 1-й контрольній групі.
Ключові слова: високопродуктивні корови, bypass соя, макуха соєва, сирий протеїн, розщеплений протеїн, нерозщеплений протеїн, середньодобовий надій, затрати корму.
Черненко О. І., Черненко О. М., Дутка В. Р.
Анотація:
Наведено результати вивчення конституційних особливостей корів-первісток української червоної молочної породи та їх зв’язок з продуктивними та технологічними якостями. Встановлено, що первістки з умовно щільним типом конституції за більшістю показників габаритних промірів тулуба вірогідно перевершували ровесниць з умовно рихлим типом. Порівняно з первістками умовно рихлого типу статистично значуща різниця виявлена на користь тварин умовно щільного типу лише за індексами глибокогрудості та широкогрудості відповідно на: 4,7% за Р>0,999 та 2,15% за Р>0,999, тоді як вищі значення за більшістю індексів будови тіла належать тваринам умовно рихлого типу. Первістки умовно щільного типу конституції вірогідно перевершують аналогів умовно рихлого типу за всіма кількісними ознаками молочної продуктивності, тоді як однолітки умовно рихлого типу за надоями ледь перевищували стандарт української червоної молочної породи (3100 кг молока за першу лактацію). Дещо кращими за всіма технологічними ознаками були тварини умовно щільного типу конституції (у більшості варіантів порівнянь різниця вірогідна).
Ключові слова: корови-первістки, екстер’єр, тип конституції, щільність тіла, молочна продуктивність, технологічні якості.
Шевчук Т. В., Кирилів Я. І.
Анотація:
Стаття присвячена вивченню ефективності використання стрес-протектору “Гліцин” для лактуючих самок сріблясто-чорних та червоних лисів та дослідженню його впливу на репродуктивні властивості. Експериментально доведено, що у всіх дослідних групах використання гліцину зумовлює підвищення виробничих витрат, а відтак зниження прибутковості. Можливо, з метою зниження впливу звукового подразника на організм лактуючих самок необхідно збільшити дози досліджуваного стрес-протектора, або змінити його на більш дешевший та ефективніший, що відкриває перспективи для майбутніх досліджень.
Ключові слова: лиси, кольорові типи, стрес, стрес-протектор, показники відтворення, ефективність.
Шкурко Т. П., Іванов О. І.
Анотація:
Встановлено, що прогнозована середня молочна продуктивність дочок, отриманих методом трансплантації ембріонів, на основі даних продуктивності їх біологічних матерів (корів-донорів) та матерів батьків складає 11104 кг молока, що на 2309 кг, за відповідних умов утримання та годівлі, перевищує середній показник надою по стаду господарства. При цьому слід зазначити, що корови-донори мають більший вплив на кількісні показники молочної продуктивності дочок, а матері батьків – на якісні.
Ключові слова: голштинська порода, трансплантація ембріонів, молочна продуктивність, вміст жиру і білка в молоці