З настанням весни і бажаного потепління на пасіках з’являється значна небезпека виникнення нозематозу бджіл.
Це дуже поширене захворювання бджолиних сімей, яке супроводжується проносами і масовою загибеллю дорослих бджіл. Ноземи вкрай згубно впливають не тільки на приплід бджолиних родин, але й на їх продуктивність. Нерідко наслідком захворювання бджіл є масова їх загибель.
Nozema аpis – мікроскопічний збудник, який паразитує в епітеліальних клітинах середньої кишки маток, бджіл і трутнів.
Підозрінням нозематозу на пасіці є: збільшена кількість зимового підмору, проносні плями у вулику і на вічку, неспокійна поведінка бджіл під кінець зимівлі, виліт бджіл з вулика в зимівнику та в погану погоду після виставлення й різке зменшення кількості бджіл у вуликах протягом перших тижнів після весняного обльоту.
У таких випадках варто потурбуватись про вчасну лабораторну діагностику нозематозу. Для підтвердження хвороби у лабораторію доставляють по 15–50 живих або мертвих бджіл з уражених вуликів.
Під час досліджень кишечника бджіл, в лабораторії виявляють мікроскопічних одноклітинних паразитів – збудників нозематозу.
Пам’ятайте: життєздатність спор ноземи зберігається у трупах бджіл до п’яти років, у фекаліях бджіл на стільниках – до двох років, у меді – до 10−11 міс.
