Автори:
В.Г.Єфімов, кандидат ветеринарних наук, доцент, завідувач відділу фізіології, біохімії та хіміко-токсикологічного аналізу
Д.М.Масюк, кандидат ветеринарних наук, професор, директор НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровський
державний аграрно-економічний університет
Населення Землі поступово зростає, що викликає підвищення потреби у виробництві продуктів харчування. Беззаперечно, птахівництво – це та галузь, яка дозволить швидко і з відносно незначними витратами кормів забезпечити необхідні об’єми виробництва. В основі цього лежать біологічні особливості птиці: швидкий темп росту, велика плодючість, інтенсивний обмін речовин, розвиток ембріонів поза організмом матері тощо.
Серед факторів, які визначають реалізацію генетичного потенціалу уптиці, слід виділити в першу чергу – утримання та годівлю. При цьому для досягнення максимального ефекту птиця має бути забезпечена усім необхідним спектром біологічно активних речовин. Лише нормування поживності раціонів шляхом застосування БВД, преміксів, повнораціонних комбікормів дозволяє досягти високої поживності кормів та низької собівартості продукції. Останні досягнення в області годівлі вказують на необхідність балансування у раціонах не лише вмісту поживних речовин, але і забезпеченості біологічно активними сполуками. Білки, що містяться у кормах, витрачаються на відновлення клітин яєць, для синтезу різноманітних складних сполук. Існує декілька підходів до протеїнового живлення у птиці. Проте, враховуючи, що кормові білки як індивідуальні полімерні сполуки перестають існувати вже на першій стадії їх метаболізму в організмі, тобто в процесі перетравлення, все частіше застосовується термін «амінокислотне живлення» як альтернатива поняттю «протеїнове живлення».
Амінокислоти визначають біологічну цінність кормових білків. Нестача навіть однієї незамінної амінокислоти суттєво гальмує ріст і продуктивність птиці. В окремих випадках виникають характерні симптоми, а саме: недостатність лізину викликає депігментацію пір’я у індичок, порушення оперення у курчат виникає за дефіциту валіну, ізолейцину, лейцину, тирозину, триптофану та фенілаланіну.
У птиці часто зустрічається недостатність або нехватка метіоніну. Метіонін є найбільш дефіцитною амінокислотою у рослинних кормах, як у бобових, так і в злакових. Ця амінокислота відіграє важливу роль в процесах метилювання і в такий спосіб бере участь у обміні гормонів, ферментів, вітамінів. Причиною замислитися щодо нестачі метіоніну є підвищення випадків жирової інфільтрації печінки, яка в стаді може досягти до 50%. При цьому у несучок спостерігається скорочення яйцекладки, а також порушується процес заміни пір’я.
Водночас надлишок метіоніну приводить навіть і до загибелі птиці. Введення 3% метіоніну до раціону курчат призводить до токсикозу, який через 10-15 діб зумовлював зменшення маси і викликав інші порушення.